Інформація до всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»
ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", далі Закон).
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Нажаль, статистика фактів вчинення насильства в сім’ї є неповною. Кількість фактів насильства офіційно є приблизною, тому що насильство в більшості випадків замовчується. Багато жінок не вважають по відношенню до себе насильством, коли їх б’ють. Багато дітей не можуть сказати про насильство публічно, тому що вони не розуміють, що відбувається по відношенню до них.
Першим кроком до подолання проблеми насильства в родині має стати її усвідомлення як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином. Адже ця проблема досить часто є прихованою і для суспільства, і для тих, хто є жертвою такого насильства. Необхідно змінювати терпиме ставлення суспільства до насильства в родині, забезпечити комплексний інтегрований підхід до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків.
Безумовно, подолання такого негативного явища, як насильство в родині, можливе лише за умови об’єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина.
Передбачена відповідальність за вчиненнядомашнього насильства: протиправні дії кривдника можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України або за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або
Спеціальні заходи, які застосовуються до кривдника:
1) ТЕРМІНОВИЙ ЗАБОРОННИЙ ПРИПИС:
у разі безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи співробітником уповноваженого підрозділу поліції може бути винесений терміновий заборонний припис строком до 10 діб, який може містити такі заходи:
- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
2) ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ПРИПИС:
- заборона перебувати у місці спільного проживання (перебування)
- усунення перешкод у користуванні майном потерпілою особою
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць відвідування постраждалої особи;
- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.
Підстава: заява постраждалої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування. Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин. Термін застосування – до 6 місяців.
3) ВЗЯТТЯ НА ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ОБЛІК кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на ПРОХОДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ДЛЯ КРИВДНИКІВ.
Кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до статті 30 Закону відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок вчинення домашнього насильства:
1. Особі, яка має право на відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих внаслідок домашнього насильства, моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов’язана з їх розміром.
2. Порядок відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства, визначається Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.
Якщо в сім'ї тебе принижують, ображають або погрожують, б'ють або штовхають, позбавляють їжі, житла чи пошкоджують твоє майно, примушують до небажаних сексуальних стосунків – зателефонуйте до служб, які надають допомогу у вирішенні проблем насильства в сім'ї та захисту прав потерпілих:
- Національної поліції України за телефоном 102;
- Гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми, запобіганню та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: гаряча лінія 1547 або +38(044)284-19-43 (для дзвінків із-за кордону);
- Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800505501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00;
- Цілодобової консульської оперативної служби (у разі надзвичайних ситуацій за кордоном за участю громадян України): тел. +38(044)238-16-57, e-mail cons_or@mfa.gov.ua;
- Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Національної поліції України: +38(0800) 500 202;
- Укрбюро Інтерполу: +38(044) 256 12 53;
- Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
