A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Малолюбашанська сільська рада
Рівненська область Костопільський район

Історія села Мирне

Мирне – село, розташоване на сході Костопільського району Рівненської області за 14 км від райцентру (м.Костопіль). Проживає населення – 1328 чол.

До 1963 року село Мирне носило назву Печалівка. Перша писемна згадка про село Печалівку відноситься до 1629 року. “Розміщене серед чисельних боліт, забите село Печалівка” – згадує в своїх творах російський письменник О. Купрін, який у кінці ХІХ ст. проїжджав через село по дорозі в Кузьмівку і Степань.

Про назву села ходять різні перекази та легенди. Одна з них зі слів Голофриш Софії (1922 року народження) така:« - Так склалося, що не одне століття панували у нас польські магнати. Жили, наживались, що могли брали з селян тутешніх і від земель поліських, навіть болотистих. Колись із торфовищ залізо добували. І ось між тими торфовищами поставили величезну піч. Піч – по-польськи «пеца». А що вона дуже зграбно і вдало зроблена була, за нинішніми висловами була високопродуктивною, то казали «лувка». От і прозвали «пеца лувка». А де піч виробнича, там і робітники селилися, тобто «пецалувці» - печалівці».

В 1848 році в селі знаходилась суконна мануфактура, де працювало 105 робітників. Згоріла фабрика в 1854 р. Місце, де знаходилась ця мануфактура, зараз називають «суконя».

Після підписання Ризького мирного договору (1921 р.) село Печалівка відійшло до Польщі. В 20-х роках польський уряд побудував на околицях села смугу оборонних укріплень – бони.

В 1935 році поляки побудували велике приміщення, в якому мав розміститися госпіталь. Але в 1937 році тут відкрили семирічну школу, спільну для українців і поляків.

В 1939 році, з приходом радянської влади, всіх польських осадників почали вивозити в Сибір. На сільському кладовищі збереглися пам’ятники польських поміщиків Рибчинських (1842-1902р. поховання).

Початок війни 1939 року в історії Печалівки співпав із завершенням польського періоду. На територію Західної України прийшли війська Червоної Армії, відбулося воз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

Визволення Печалівки завершилось у січні 1944 р. в результаті Рівненсько-Луцької операції, поведеної 13 і 60 арміями Першого Українського фронту.

Із встановлення німецько-фашистської окупації з 1941 р. на території краю були створені перші збройні формування українців, які з жовтня 1942 р. організувалися в Українську Повстанську армію.

У 1947 р. було відкрито клуб і сільську бібліотеку.

У 1963 р. – Президія Верховної Ради УРСР схвалила пропозицію жителів про перейменування села Печалівка у село Мирне. Згодом у 1967 – споруджено Будинок культури. Відкрито ощадкасу, сільську дільничну лікарню з пологовим відділенням, аптеку, телефонну станцію, пошту, молочну кухню, продовольчий магазин, сільмаг, комбінат побутового обслуговування.

20 лютого 1940 року, напередодні свята Червоної Армії в селі Печалівка організувався колгосп ім. Червоної Армії. Першим головою колгоспу було обрано Пилипа Івановича Русака. З початком війни – колгосп припинив своє існування. 12 березня 1946 року було відновлено колгосп ім. Червоної Армії. Головою колгоспу став Мишкевич Григорій Пилипович. В 1948 році на території Печалівки організувався ще один колгосп ім. Ворошилова. В 1950 році обидва колгоспи були об’єднані в одне господарство. Головою колгоспу обрано Івана Яковича Омельяненка. В 1961 році колгосп перейменовано на колгосп ім. ХХІІ з’їзду КПРС. В 1962 році колгосп очолив Іван Антонович Кухарчук. В березні 1994 року колгосп ім. ХХІІ з’їзду КПРС було перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство «Мир», яке стало занепадати. З 1 квітня 2000 року КСП «Мир» було реформовано в СВК «Мир». На сьогоднішній день господарство розпайоване.

Архітектурна пам'ятка села Мирне – Свято-Миколаївська церква, відкрита весною 1905 року на свято Миколая-Чудотворця.

Випускник місцевої школи – художник, режисер-постановник – Петро Федорович Пінчук. В якості художника-постановника здійснив більше 60 постановок спектаклів. Разом із кращими сценаристами і режисерами України та Росії створюють відео- і кіноролики, успішно рекламують продукцію вітчизняних виробників.

У 2005 році рішенням сільської ради затверджено герб і хоругву села Мирне. Кольори символів та колосся пшениці на гербі села вказують на сільське господарство як основний вид заняття мирнівчан, голуб – мир, підкова – щастя і достаток для місцевих мешканців.

В селі функціонують: адміністративний офіс Малолюбашанської сільської ради, Мирненський ліцей, Малолюбашанський центр первинної медико-санітарної допомоги, сільський будинок культури, кафе, млин, відділення зв’язку, ФГ «Сновмілк», ТОВ «Мадера», ТОВ «Поліський кролик», ТОВ «Агофон», водойми - Став №1, Став №2, Став №3.

Паспорт Мирненської сільської ради

Котелюх І. Д. Нариси історії села Мирне (Печалівка) : наук.-дослідницька робота учениці 10 кл. Мирнен. ЗОШ І-ІІІ ст. / наук. кер. вчитель іст. Л. І. Глудик та свідчення очевидців.


Герб села Мирне


Прапор села Мирне


 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора