Малолюбашанська сільська рада
Рівненська область Рівненський район

Історія села Мирне

Мирне – село, розташоване на сході Костопільського району Рівненської області за 14 км від райцентру (м.Костопіль). Проживає населення – 1328 чол.

До 1963 року село Мирне носило назву Печалівка. Перша писемна згадка про село Печалівку відноситься до 1629 року. “Розміщене серед чисельних боліт, забите село Печалівка” – згадує в своїх творах російський письменник О. Купрін, який у кінці ХІХ ст. проїжджав через село по дорозі в Кузьмівку і Степань.

Про назву села ходять різні перекази та легенди. Одна з них зі слів Голофриш Софії (1922 року народження) така:« - Так склалося, що не одне століття панували у нас польські магнати. Жили, наживались, що могли брали з селян тутешніх і від земель поліських, навіть болотистих. Колись із торфовищ залізо добували. І ось між тими торфовищами поставили величезну піч. Піч – по-польськи «пеца». А що вона дуже зграбно і вдало зроблена була, за нинішніми висловами була високопродуктивною, то казали «лувка». От і прозвали «пеца лувка». А де піч виробнича, там і робітники селилися, тобто «пецалувці» - печалівці».

В 1848 році в селі знаходилась суконна мануфактура, де працювало 105 робітників. Згоріла фабрика в 1854 р. Місце, де знаходилась ця мануфактура, зараз називають «суконя».

Після підписання Ризького мирного договору (1921 р.) село Печалівка відійшло до Польщі. В 20-х роках польський уряд побудував на околицях села смугу оборонних укріплень – бони.

В 1935 році поляки побудували велике приміщення, в якому мав розміститися госпіталь. Але в 1937 році тут відкрили семирічну школу, спільну для українців і поляків.

В 1939 році, з приходом радянської влади, всіх польських осадників почали вивозити в Сибір. На сільському кладовищі збереглися пам’ятники польських поміщиків Рибчинських (1842-1902р. поховання).

Початок війни 1939 року в історії Печалівки співпав із завершенням польського періоду. На територію Західної України прийшли війська Червоної Армії, відбулося воз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

Визволення Печалівки завершилось у січні 1944 р. в результаті Рівненсько-Луцької операції, поведеної 13 і 60 арміями Першого Українського фронту.

Із встановлення німецько-фашистської окупації з 1941 р. на території краю були створені перші збройні формування українців, які з жовтня 1942 р. організувалися в Українську Повстанську армію.

У 1947 р. було відкрито клуб і сільську бібліотеку.

У 1963 р. – Президія Верховної Ради УРСР схвалила пропозицію жителів про перейменування села Печалівка у село Мирне. Згодом у 1967 – споруджено Будинок культури. Відкрито ощадкасу, сільську дільничну лікарню з пологовим відділенням, аптеку, телефонну станцію, пошту, молочну кухню, продовольчий магазин, сільмаг, комбінат побутового обслуговування.

20 лютого 1940 року, напередодні свята Червоної Армії в селі Печалівка організувався колгосп ім. Червоної Армії. Першим головою колгоспу було обрано Пилипа Івановича Русака. З початком війни – колгосп припинив своє існування. 12 березня 1946 року було відновлено колгосп ім. Червоної Армії. Головою колгоспу став Мишкевич Григорій Пилипович. В 1948 році на території Печалівки організувався ще один колгосп ім. Ворошилова. В 1950 році обидва колгоспи були об’єднані в одне господарство. Головою колгоспу обрано Івана Яковича Омельяненка. В 1961 році колгосп перейменовано на колгосп ім. ХХІІ з’їзду КПРС. В 1962 році колгосп очолив Іван Антонович Кухарчук. В березні 1994 року колгосп ім. ХХІІ з’їзду КПРС було перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство «Мир», яке стало занепадати. З 1 квітня 2000 року КСП «Мир» було реформовано в СВК «Мир». На сьогоднішній день господарство розпайоване.

Архітектурна пам'ятка села Мирне – Свято-Миколаївська церква, відкрита весною 1905 року на свято Миколая-Чудотворця.

Випускник місцевої школи – художник, режисер-постановник – Петро Федорович Пінчук. В якості художника-постановника здійснив більше 60 постановок спектаклів. Разом із кращими сценаристами і режисерами України та Росії створюють відео- і кіноролики, успішно рекламують продукцію вітчизняних виробників.

У 2005 році рішенням сільської ради затверджено герб і хоругву села Мирне. Кольори символів та колосся пшениці на гербі села вказують на сільське господарство як основний вид заняття мирнівчан, голуб – мир, підкова – щастя і достаток для місцевих мешканців.

В селі функціонують: адміністративний офіс Малолюбашанської сільської ради, Мирненський ліцей, Малолюбашанський центр первинної медико-санітарної допомоги, сільський будинок культури, кафе, млин, відділення зв’язку, ФГ «Сновмілк», ТОВ «Мадера», ТОВ «Поліський кролик», ТОВ «Агофон», водойми - Став №1, Став №2, Став №3.

Паспорт Мирненської сільської ради

Котелюх І. Д. Нариси історії села Мирне (Печалівка) : наук.-дослідницька робота учениці 10 кл. Мирнен. ЗОШ І-ІІІ ст. / наук. кер. вчитель іст. Л. І. Глудик та свідчення очевидців.


Герб села Мирне

Фото без опису


Прапор села Мирне

Фото без опису


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь