Історія села Моквин

Село Моквин знаходиться від районного центру (м. Костопіль) по залізниці – 12 км, а по асфальтованій дорозі – 20 км. в напрямку на північний схід.

Поселення звалося Вовче. Ця назва збереглася ще в документах датованих 1912 роком. У лісових хащах водилися вовки-сіроманці через це ліс та хутір вирішили назвати Вовчим. В 20-х р ХХ ст. з’явилася назва Моквин. Лексема „Моквин”, походить від слова „моква”, що означає болото.

На території села залишилася згадка про роки війни. Це архітектурна пам’ятка – могила невідомого солдата, якого було вбито під час нальоту німецького літака на санітарний ешелон в лютому 1944 р. Бійця поховали поблизу вокзалу. Ім’я солдата не вдалося встановити, бо документів при ньому не було.

В селі створено художній колектив жіночого ансамблю „Союз Українок”.

Населення села – 184 чоловіки.

На сьогоднішній день в селі діють: магазин, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт/ Є також дві церкви: Українська православна церква Київського патріархату ікони „Несподівана радість”, Православна церква Московського патріархату „Святодухівська”.

Особливістю села є те, що  село Моквин відноситься до двох сільських рад: саме село до Малолюбашанської сільської ради, а с. Моквинські хутори  та с. Яснобір до Пісківської сільської ради.  В історії Моквина переплелись сторінки, характерні для багатьох сіл нашого поліського краю. Але все ж є щось своєрідне, як і в кожному селі.