A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Малолюбашанська сільська рада
Рівненська область Костопільський район

Історія села Маща

Село Маща розташоване за 10 км від районного центру м.Костопіль і залізничної станції.

За переказами на місці теперішнього села були болота. Щоб пройти чи проїхати, жителі вимощували стежки та дороги. Дехто вважає: від слова «мостити» виникла назва Маща.

Одна з легенд розповідає: «Колись через село проходив військовий загін. Один вояк покохав вродливу місцеву дівчину на ім’я Маша. Він написав дороге ім’я на таблиці, а хтось до букви «ш» прималював палочку – і вийшло слово Маща.

Перша письмова згадка про село належить до 1629 року. Проте за даними «Ревизских сказок» 1834 року у слободі Маща проживала сім’я одновірця Фелікса Михайловича Савицького і 50 селянських сімей. «Ревизские сказки» свідчать: «…в деревне Марцелингоф или Мащи помещика генерал-адьютанта его императорского величества и кавалера князя Константина Адамова сына Чарторыйского…» проживало 23 сім’ї вільних селян з такими прізвищами: Галь,Чех, Штерман… Це дає підставу думати, що між 1834 та 1858 роками тут оселилися поляки, чехи, німці як колоністи, а зміна назви села пов’язана з тим, що воно було подароване поміщиці-княжні Марселіні Родзивилівні із тої ж сім’ї Чарторийських. Наприкінці ХІХ ст. землі Мащі належали князю Любомирському.

У 1905-1907роках мали місце сутички між князівським управителем і селянами за межу – справа виграна на користь князя. До 1920 року всі землі князя Любомирського місцевою владою були націоналізовані, хоч з 1920 по 1939 рр. належали йому знову.

Під час війни село знаходилося під окупацією з 5 липня 1941 по 14 січня 1944 рр. Німці спалили майже половину хат. В 1944 році гітлерівці відступали і свою злість зганяли на мирних жителях.

Вранці 14 січня 1944р. після 10-ти хвилинної артпідготовки полки дивізії Ф. Ячменєва рушили в наступ. 342-й гвардійський стрілецький полк, заволодівши першою та другою позиціями в обороні противника, на ходу увірвався в с. Мащу.

11 жителів села полягли на фронтах. Їм встановлено пам’ятник-обеліск.

У 1948 році в селі Маща створений колгосп «Перше травня». Через три роки це господарство об’єдналося із сільськогосподарською артіллю «17 вересня» під новою назвою – імені Кірова. Пізніше до нього приєдналася артіль ім. Жданова с. К. Гора. Внаслідок цього у с. Маща утворилася центральна садиба колгоспу ім. Кузнецова, до якої належали рільничі бригади сіл: Глажева, Новий Берестовець, Кам’яна Гора.

Після ліквідації колгоспу в с. Маща організований СВК «Дружба».

На початку села, в приміщенні теперішнього лісництва розмістилася початкова школа, завідувала Шнайдер Олена Миколаївна. У старші класи мащанці ходили у ЗОШ №4 м. Костопіль. У 1978 році на базі початкової школи відкрили восьмирічку, перебазувавши матеріально-технічну базу  із Кам’яногірської, яка закривалася. 1983 року побудована двохповерхова неповна середня школа, а з 1999 року НСШ реорганізовано у ЗОШ І-ІІІ ст.

З 1946 року у хаті сліпого Степана знаходилася хата-читальня. Згодом  її перенесли у дві кімнати сільського ФАПу. Після реорганізації бібліотечної системи шляхом об’єднання сільської та шкільної створено публічно-шкільну. В даний час знаходиться в приміщенні адміністративного офісу Малолюбашанської сільської ради.

На початку 90 років мащанці вирішили будувати церкву. 1991 року виготовили документи, а наступного заклали фундамент. Протягом наступних 2 років зробили дерев’яний зруб та покрівлю. Проте новий діючий храм у вересні 1996 року згорів. Силами і коштами громади через декілька років церкву відновили на тому самому місці, правда вже муровану, названу на честь Іоанна Богослова.

Жодне свято села не обходиться без виставки виробів місцевих вишивальниць: Козлюк Наталії, Літвін Вікторії, Миронець Галини, точених виробів з дерева Алексіюка Володимира, виробів з дерева Смотрицького Руслана, Савчука Сергія, виробів з сірників Боровця Олега та предметів лозоплетіння Ошурко Наталії та Антосюк Наталії.

Населення 650 чол.

На території села діють: адміністративний офіс Малолюбашанської сільської ради, поштове відділення, сільський клуб, публічно-шкільна бібліотека, 2 магазини, СВК «Дружба», Міщанське лісництво ДП «Костопільське лісове господарство».

Алексіюк В. Мої вироби найбільше люблять жінки / В. Алексіюк; розмовляла А. Садовник // Рівне Експрес. – 2012. – № 26 (28 черв.). – C. 1.

Безнюк О. Художник Олег Безнюк : "Потрібно об’їхати півсвіту щоб остаточно зрозуміти – немає кращої землі ніж рідна ненька Україна" / О. Безнюк; розмовляв О. Намозов // Віче Костопільщини. – 2009. – № 44 (31 жовт.). – C. 10.

Борисенко О. Після " Музейних гостин" почав робити унікальні вироби з дерева [про майстра Володимира Алексіюка з с. Маща Костопільського р-ну] / О. Борисенко // Віче Костопільщини. – 2012. – № 20 (19 трав.). – C. 3.


 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора