A A A K K K
для людей із порушенням зору
Малолюбашанська сільська рада
Рівненська область Рівненський район

Історія села Мала Любаша

 

Мала Любаша – село, є адміністративним центром Малолюбашанської сільської ради, який розташований за 6 км. від районного центру (м. Костопіль) та 44 км. від обласного центру м. Рівне. Село знаходиться в східній частині Костопільського району і налічує 1171 мешканців. Перша згадка про село Мала Любаша датується 1629 роком.

Вперше у письмових актах воно згадується за 1929 рік. Існує легенда, що колись тут жив багатий пан. У нього було дві доньки. Так сталось,що обидві народилися в один і той же день, лише з різницею в роках, і названі були одним іменем – Люба. Коли дочки виросли і прийшла пора давати посаг, батько-вельможа поділив між ними порівну все, що мав, а те село, в якому збудував дім для молодшої з доньок, назвав Мала Любаша. За іншою версією, пан заповів села донькам перед самісінькою своє смертю. Коли відчув, що життя його покидає, покликав їх до себе і наказав старшій дочці бути володаркою, - Великої Любаші, а меншій, - Малої Любаші.

До 1917 року Мала Любаша належала до Тучинської волості Волинської губернії, з 1917 по 1939 рік – до Тучинської гміни Ровенського повіту.

Існують свідчення, що у 1917 році в Малій Любаші відбулося повстання. Селяни захопили панські землі і маєток. Та невдовзі сюди прибули солдати і придушили повстання.

За часів Польщі біля Малої Любаші було кілька хмелярень; коли утворився колгосп, хмелярні перестали існувати. До радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. село було невелике, мало одну вулицю. 1 липня 1941 року його окупували німецькі солдати і люди змушені були переховуватися в лісах. Коли німці відступали, під час воєнних дій згоріло половину села. Малу Любашу визволили від фашистів 14 січня 1944 року.

Після другої Світової війни межі села розширилися у зв’язку із утворенням Рівненського військового полігону. Багато жителів, виселиних сіл Антонівки, Рудні, Майдану, Малих Селищ, Довгунця та інших пересилилися в Малу Любашу.

З 1947 року в Малій Любаші працювали колективні господарства. В 1998 році землі колгоспу «Хлібороб» було розпайовано і передано у приватну власність жителям села.

Архітектурною пам’яткою села Мала Любаша є дерев’яна православна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудованої в 1893 році на місці зруйнованої старої (рік будівництва – 1774 р.).

  

Мала Любаша цікава такими туристичними об’єктами як пам’ятником «Борцям за волю України», пам’ятного знака «Учасникам національно – визвольної боротьби за незалежність України 1918–1939 рр., 1941–1945 рр.», який встановлено 2013 року на місці загибелі малолюбашанців – членів УПА М.М.Кондратюка (псевдо «Осика») та М.П.Поповича (псевдо «Бурлака»).

Малолюбашанців представляє самобутній композитор – пісняр Сашко Невже (Олександр Михайлович Івашинюта), який пройшов шлях від художнього керівника аматорських колективів сільського клубу до автора пісні «Исповедь», з якою костопільчанка Тетяна Ширко в 2010 році зайняла 2 місце на Міжнародному пісенному фестивалі «Нова хвиля» м. Юрмала.

В селі працюють: Малолюбашанська гімназія, заклад дошкільної освіти «Вишиванка», фельдшеро-акушерський пункт, сільський клуб, публічно-шкільна бібліотека, відділення зв’язку, 4 магазини, 4 дерево-переробні приватні підприємства.

 

Малолюбашанська гімназія

ЗДО "Вишиванка"

Фельдшерсько-акушерський пункт

Клуб

Бібліотека 

Рішенням сільської ради №150 від 19 березня 2004 р. затверджено символи села Мала Любаша. Герб: щит розтятий на золоте і синє поля; посередині розтяте червоно-золоте колесо від воза, над ним обабіч по червоному кетягу калини з трьома листочками – у золотому полі листочки зелені, у синьому – золоті. Прапор: квадратне полотнище, що складається з двох вертикальних смуг – жовтої та синьої, посередині – дерев’яне колесо від воза, розділене на червону та жовту половини. Колесо вказує на поширене тут здавна стельмаське ремесло. Калинові кетяги – символ краси, щедрості, родючості, любові до рідного краю.

Бучменюк Л. , Гук Є. Мала Любаша. Земля нашої любові / Л. Бучменюк, Є. Гук. – Костопіль, 2008. – 54 с.


Герб села Мала Любаша


Прапор села Мала Любаша


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь