Як взаємодіяти з дітьми під час навчального року
Сьогодні батьки можуть спостерігати не зовсім очевидні дитячі реакції. Вони можуть викликати супротив, а потребують втручання. Психологиня Світлана Ройз з турботою про всіх, у кого розпочався навчальний рік, написала поради, як взаємодіяти з дітьми. Практичні — для учнів будь-якої форми навчання і будь-якої країни навчання.
Коли діти концентруються і намагаються зняти тривогу — вони можуть підспівувати собі, гойдатися на стільці, щось крутити в руках. За це сварити марно. Потрібно дати будь-яку руханку, пропонувати вправи на рівновагу, дихальні вправи, запропонувати щось промовляти чи співати разом, робити частіше паузи.
Коли дитина втомлюється — від контактів, від режиму, від напруження (писати, підтримувати концентрацію, сприймати інформацію — це зараз особливий труд) втома може проявлятись спротивом, сльозами, роздратуванням, аутоагресією. Нам потрібно робити паузи, давати вправи, щоб м'язи рук, плечі могли розслабитись, нагадувати пити воду.
Коли дитині страшно — вона не може зосередитись і не сприймає інформацію. Ми можемо побачити, що вона сидить на краєчку стільця, м'язи напружені, погляд може бути розфокусованим, може брати до рота куточки одягу. Коли дитині спокійно, ми бачимо, що вона, наче осідає на стільці, займає сідницями більшу поверхню, плечі опускаються, дихання стає глибшим. Погляд більш сфокусований. Нам важливо просити сісти зручно-зручно, наголошувати на тому, що ми в безпеці, пропонувати зробити будь-які вправи на заземлення, питати частіше, чи все зрозуміло. Можливо, розмовляти тихіше чи повільніше. Казати про ставлення до помилок: помилки — це добре, з них зростають всі знання та здобутки.
Коли дитина не розуміє і не може сказати про це — вона буде відволікатись, може прикривати свою «неуспішність» зміною в поведінці. Нам важливо спостерігати — коли дитина стає гіперактивною — це ознака втоми, перенавантаження чи того, що щось здалося незрозумілим? Нам важливо навчити дитину без страху перепитувати — повторіть, будь ласка, я не зрозуміла.
Дитина, яка потрапляє в нове середовище, спочатку звикає до нових людей, намагається відчути безпеку і зайняти своє місце, узнає, як влаштована будівля, де вхід-вихід-туалет-їдальня. Тільки потім починається сам процес навчання. Їй часто потрібна допомога — в знайомстві, в тому, щоб відчути, що її приймають, в засвоєнні правил.
Дитина, що навчається в новому місці і незнайомою мовою — втомлюється швидше. Бо сенсорні системи працюють в наднапруженому режимі. Дитина слідкує за мовленням і мімікою, намагається читати по губах, зчитувати сигнали, які кажуть про безпеку та відношенню до неї. В різних культурах ці сигнали різні. Дитині потрібно пояснювати, як влаштоване середовище, відносини, правила в новій групі, ідеально, якщо є тьютор, наставник (зі старших класів), який її супроводжує перші місяці.
Джерело: UNICEF Ukraine
