Які обставини можуть бути перешкодою для повернення дитини батькам: позиція ВС
У матері відібрали трьох дітей без позбавлення батьківських прав, оскільки вона не у повній мірі забезпечувала їх розвиток.
Судам під час розгляду спорів про повернення батькам дитини, яка була відібрана від них без позбавлення батьківських прав, необхідно перевірити всі обставини, які можуть бути перешкодою для повернення дитини батькам, а батькам, навпаки, необхідно довести, що відпали перешкоди, які стали підставою для відібрання дитини. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 400/936/18 за позовом особи до Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, як органу опіки та піклування про повернення малолітніх дітей.
Обставини справи
Позивач звернулася до суду із позовом до Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, як органу опіки та піклування про повернення малолітніх дітей. Жінка вказала, що є матір’ю трьох дітей. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2017 року у справі № 400/2052/16-ц у неї відібрано її малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, оскільки позивач не у повній мірі забезпечувала фізичний, культурний, духовний і соціальний рівень життя своїм дітям, а саме: не займалася їх вихованням та утриманням, не забезпечувала належні умови для їх харчування, проживання та лікування, не цікавилася їхнім життям та здоров`ям. Цим же рішенням з позивача стягнуто аліменти на утримання дітей. Розпорядженням Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області дітей позивача було передано на виховання її матері.
Позивач зазначила, що вона змінила спосіб життя, який призвів до відібрання у неї дітей, запевняла в тому, що буде докладати максимум зусиль для того, щоб діти мали належне виховання, були матеріально забезпечені, а їх права захищені. Зокрема, почала цікавитися навчанням дитини у школі, бере участь у навчальному процесі, систематично відвідує батьківські збори, постійно відвідує дитячий садок, спілкується з вихователями про розвиток та поведінку своїх дітей, постійно присутня на дитячих ранках, не вживає алкоголь, щомісяця приводить дітей на обстеження та профілактичні щеплення, виконує всі вказівки медпрацівників щодо догляду за дітьми, купує речі дітям, одяг тощо.
Суд встановив, що жінка веде тверезий спосіб життя, зауважень з боку медпрацівників за останні 9 місяців до неї немає. За даними медичних установ, позивач на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Водночас є висновок відповідача про недоцільність повернення малолітніх дітей матері.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду, позов задоволено, повернено особі малолітніх дітей, які були відібрані за рішенням суду, припинено стягнення аліментів за цим рішенням.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку, Петрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували той факт, що відповідно до положень чинного законодавства зазначений спір підлягав розглядові у порядку окремого провадження. Крім того, відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Петрівської районної державної адміністрації повернення малолітніх дітей визнано недоцільним. Позивачем не надано належних доказів суду про усунення причин, які перешкоджали належному вихованню дітей, а тому суди дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. У скарзі також було зазначено, що суди не надали належної оцінки доказам, а саме актам обстеження умов проживання позивача, складеним комісією служби у справах дітей Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та комісією Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області 20 листопада 2018 року, 29 листопада 2018 року та 21 грудня 2018 року, відповідно до яких позивачем лише частково створені умови для проживання дітей. Суди також не звернули увагу, що позивач є безробітною та отримує допомогу, виплачувану при народженні дітей, інших видів доходу у неї немає.
Верховний Суд скасував судові рішення попередніх інстанцій з огляду на таке. Відповідно до статті 170 СК України для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали. Водночас під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених статтею 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей. Верховний Суд зазначив, що дитина не може бути повернена одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров’я і морального виховання. Суд встановив, що жінка відвідує дитячий садочок, спілкується з вихователем про розвиток та поведінку своїх дітей. Постійно присутня на дитячих ранках. На вихідних мати забирає дитину до себе. Вона веде тверезий спосіб життя, зауважень з боку медпрацівників за останні 9 місяців до неї немає. Згідно із довідкою головного лікаря комунального закладу «Петрівська центральна районна лікарня» на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Водночас, задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, усупереч вимогам процесуального закону, не надали належної оцінки доводам та не оцінили надані відповідачем докази про те, що позивач не створила умов для проживання дітей та що у неї немає можливості для належного матеріального утримання дітей.
Отже, суди не здійснили повний, всебічний та об’єктивний розгляд справи, не надали оцінку наявним у справі доказам, зокрема актам обстеження умов проживання позивача, не навели мотивів їх прийняття чи відхилення, що має наслідком невстановлення фактичних обставин справи. Постановою Верховного Суду рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області та постанову Кропивницького апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
