Чи можуть проводити щеплення дитини у школі без згоди батьків — позиція ВС
Особа, яка проводить щеплення дитині, зобов’язана надати батькам об’єктивну інформацію та отримати їхню згоду на його проведення. Такий висновок зробив ВС в постанові №572/3616/19, (за матеріалами газети «Закон і Бізнес». ZIB.COM.UA)
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
21 липня 2021 року м.Київ №572/3616/19
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: ВОРОБЙОВОЇ І.А., ГУЛЬКА Б.І., КОЛОМІЄЦЬ Г.В. (доповідач), ЛІДОВЦЯ Р.А. —
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1, подану
адвокатом Гулою С.Є., на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 7.07.2020 та постанову Рівненського апеляційного суду від 27.08.2020, встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Сарненської районної ради» та Чемернянської загальноосвітньої школи І—ІІ ступенів Сарненської районної ради Рівненської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я.
Позовна заява Особи 1 мотивована тим, що 23.02.2016 в приміщені школи її дочці Особі 2, Інформація 1, фельдшером зроблено щеплення від поліомієліту. Одразу після щеплення дитина захворіла, їй встановили діагноз — гострий в’ялий параліч, що є побічною дією вакцини від поліомієліту і була зафіксована як несприятлива подія після імунізації. Службовою перевіркою, яка проведена 25.03.2016 комісією, створеною згідно з наказом по
управлінню охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації від 16.03.2016 №33, та медичними документами встановлені численні порушення відповідачами проведення процедури вакцинації.
Посилаючись на те, що службовими особами відповідачів було порушено вимоги та процедуру проведення вакцинації, внаслідок чого настали тяжкі наслідки, вважала, що останні зобов’язані відшкодувати їй матеріальні збитки, понесені нею на лікування дитини, та моральну шкоду, яка спричинена діями відповідачів, унаслідок яких погіршився стан здоров’я дитини.
З урахуванням зазначеного, Особа 1 просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь 54989,00 грн. на відшкодування майнової шкоди та 500760,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сарненського райсуду від 7.07.2020 у задоволенні позову Особі 1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої
інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довела наявність шкоди, протиправності поведінки відповідачів та причинного зв’язку між діями відповідачів із заподіяною шкодою.
Постановою РАС від 27.08.2020 апеляційну скаргу Особи 1, подану адвокатом Гулою С.Є., залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Особи 1, оскільки матеріали справи не містять прямих та беззаперечних доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв’язок між проведенням вакцинації Особі 3, наслідком чого стало погіршенням її здоров’я. Доказова база, яка міститься в матеріалах справи, є суперечливою, що не дає правових підстав для встановлення зазначеної обставини.
Також апеляційний суд зазначив, що аргументованим доводом у цій справі було б проведення судово-медичної експертизи для вирішення вищезазначених питань, які потребують
знань в області медицини, однак позивачка та її представник не скористалися своїм процесуальним правом клопотати про її призначення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2020 року Особа 1 в особі адвоката Гули С.Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення й ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга Особи 1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог, не врахували, що її дитина зазнала ушкодження здоров’я внаслідок грубих порушень процедури щеплення, а саме: вакцинування здійснювалось без наявності кабінету щеплення, без проведення медичного огляду дитини лікарем, без проведення термометрії дитини, без наявності дозволу лікаря на проведення щеплення, без наявності індивідуального плану щеплення для дитини, яка мала порушення графіка щеплення, порушення календаря щеплень, без наявності інформованої згоди батьків, яка не вручалась батькам.
Суди не врахували, що дії посадових осіб медичної установи щодо організації процедури вакцинації та керівництва школи щодо допуску до вакцинації дітей без наявності окремого приміщення для вакцинації, є неправомірними.
Ні медична установа, ні освітній заклад не доводять, що шкода відбулася з вини третіх осіб.
Внаслідок грубого порушення процедури вакцинації, дитина гостро захворіла після вакцинації з остаточним діагнозом — гострий в’ялий параліч, що є однією із побічних дій вакцинації проти поліомієліту, якою була щеплена дитина.
Суди не звернули уваги на те, що, як вказували відповідачі, щеплення було проведено на підставі наказу МОЗ «Про затвердження плану заходів Міністерства охорони здоров’я України щодо імунізації населення від поліомієліту на 2015 — 2016 роки» від 9.10.2015 №671. Однак згідно з положеннями цього наказу її дитина не підлягала щепленню, оскільки ним перебачено додаткову вакцинацію проти поліомієліту у три раунди: перший
і другий раунди — дітям віком від 2 місяців до 6 років (5 років 11 місяців 29 днів), третій розширений раунд — із залученням дітей віком від 2 місяців до 10 років (9 років 11 місяців 29 днів), у той час як її дочці на момент щеплення було більше 11 років.
Суди не надали належної правової оцінки доказам, які надані нею на підтвердження позовних вимог, які підтверджують наявність певного розміру шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність вини заподіювача шкоди, а також підтверджують факт того, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у неї, — наслідком такої протиправної поведінки.
Також суд апеляційної інстанції, вказуючи як на можливий доказ, який міг би підтвердити позовні вимоги, — судово-медичну експертизу, допустив порушення вимог процесуального законодавства, а саме положень чч.2 та 3 ст.89 Цивільного процесуального кодексу, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.
Підставами касаційного оскарження рішення Сарненського райсуду від 7.07.2020 та постанови РАС від 27.08.2020 заявник зазначає неправильне
застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові ВС від 5.12.2018 у справі №128/2994/15-ц <…>.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У листопаді 2020 року Сарненська райрада та КНК «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Сарненської районної ради» і Чемернянська загальноосвітня школа І—ІІ ступенів Сарненської райради подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22.02.2016 30 учням середньої школи с.Чемерне Сарненського району проведено щеплення від поліомієліту ОПВ (серія М 5104-1). Поміж них була і
малолітня дочка позивача — Особа 2, Інформація 1.
Щеплення провела Особа 4, завідувач фельдшерсько-акушерським пунктом с.Чемерне Сарненського району.
Згідно з довідкою про проведення службової перевірки, складеною 25.03.2016 комісією, створеною згідно з наказом по управлінню охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації від 16.03.2016 №33, Особа 2 23.02.2016 захворіла гостро, коли після другого уроку в школі у дитини раптово виникли скарги на запаморочення, терпкість ніг, слабкість. Дитина вимушено лежала, не могла сидіти та пересуватись. 23.02.2016 із вищевказаними скаргами Особу 2 госпіталізовано до дитячого відділення Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня».
24.02.2016 Особу 2 скеровано до Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» в неврологічне відділення з діагнозом: «Дебют демієлінізуючого захворювання? Вестибуло-атактичний синдром. Поліневропатія?» і госпіталізовано в неврологічне відділення.
Із анамнезу хвороби відомо, що 22.02.2016 дитину
вакциновано ОПВ (серія М 5104-1). При зверненні у дитини на поверхні нижньої губи були герпетичні висипання.
25.02.2016 передано термінове повідомлення в територіальний орган Держсанепідемслужби №18 про випадок «Несприятливої події після імунізації» (ОПВ, 22.02.2016).
21.03.2016 лікарями Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» поставлений діагноз Особі 3 — «конверсійний розлад. Астазія? Абазія?»
22.03.2016 Особу 2 направлено до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» з діагнозом «Енцефаломієліт. Herper labialis. Несприятлива подія після імунізації ОПВ (22.02.2016) Розсіяний енцефаломієліт, дебют».
Згідно з довідкою про проведення службової перевірки від 25.03.2016 у медичній документації дані про медичний огляд Особи 2 не зазначені; бланк інформованої згоди представлений не згідно з формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я від 31.12.2009 №1086; перед проведенням щеплення вакциною ОПВ дитині Особі 3
фельдшером Особою 4 не було проведено термометрію.
За результатами службової перевірки 25.03.2016 члени комісії дійшли висновку, що вакцинація ОПВ вакциною (серія М 5104-1) не могла бути причиною тих неврологічних розладів, які спостерігалися у дитини Особи 2. Не виключається, що вірусна герпетична інфекція спровокувала у клінічному варіанті перебігу даної інфекції, а саме — можливий дебют розсіяного енцефаломієліту.
27.03.2016 позивач звернулася за медичною допомогою до приватної клініки «Борис» (м.Київ), через скарги Особи 2, що вона не може встати, не може стояти, самостійно йти та довго сидіти.
Згідно з консультативним заключенням невропатолога приватної клініки «Борис» від 27.03.2016, Особі 3 поставлений діагноз — «астазія-абазія?», можливо пов’язана із загальною слабкістю, що виникла внаслідок вакцинації ОПВ (декомпенсація латентної герпетичної інфекції)».
14.04.2016 позивачка звернулася за медичною допомогою до державної бюджетної установи охорони здоров’я м.Москви «Морозівська дитяча
лікарня», в якій Особі 3 було поставлено діагноз «Гострий в’ялий параліч».
.06.2016 вказаний діагноз остаточно підтверджений ДУ «Рівненським обласним лабораторним центром Держсанепідемслужби України».
Відповідно до наказу КП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Сарненської райради від 29.02.2016 №89-к завідувачу фельдшерсько-акушерським пунктом с.Чемерне Особі 4, яка здійснювала щеплення дитині, оголошено догану за порушення проведення профілактичного щеплення, а 9.03.2016 Особу 4 звільнено із займаної посади на підставі ст.38 Кодекс законів про працю, за власним бажанням.
Відповідно до листа КП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ради від 15.03.2016 №01-14/115, під час щеплення були виявлені недоліки в роботі фельдшера, а саме: не проведено попередній огляд дитини лікарем перед щепленням, фельдшеру було оголошено догану.
Листом КП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Сарненської райради від 5.04.2016 Особі 1 повідомлено, що її дитина Особа
2 була щеплена 22.02.2016 вакциною ОПВ «OPVERO» для профілактики поліомієліту пероральна тривалентна жива рідка, серія М5104-1, виробництва «Санові Пастер С.А.», Франція, наданою Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) як гуманітарну допомогу. Дата розморозки — з 4.11.2015, термін придатності — до 4.05.2016 (6 місяців від терміну розморозки).
Особа 4 має сертифікат №175, виданий 28.05.2015 згідно з протоколом здачі екзамену Тутівської дільниці на допуск введення вакцин.
Відповідно до Інструкції до вакцини ОПВ «OPVERO», вакцина може мати такі побічні дії: слабкість, неврологічні реакції, поствакцинальний параліч.
Згідно з листом управління освіти та науки Рівненської ОДА від 15.06.2016 №Г-77/01-08/16, відповідно до чинного законодавства дійсно було порушено процедуру здійснення щеплення. Медична сестра, яка проводила щеплення, звільнилася із навчального закладу. Відділу освіти Сарненської райдержавної адміністрації вказано на неправомірні дії керівництва закладу щодо здійснення контролю за організацією та медичним обслуговуванням вихованців школи із наступним притягненням до відповідальності винних осіб.
Відповідно до витягу з протоколу діагностичного засідання Сарненської районної психолого-медико-педагогічної консультації від 7.09.2016 №38/1023, надано психолого-педагогічний висновок: порушення функцій опорно-рухового апарату: стан після імунізації ОПВ, та рекомендовано Особі 2 навчання за програмою для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату <…>.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права
Відповідно до ст.49 Конституції кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Відповідно до положень чч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної
особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст.1199 ЦК у разі ушкодження здоров’я малолітньої особи або неповнолітньої особи, фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов’язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
Згідно з положенням ч.1 ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку з між шкодою і протиправним діями заподіювача шкоди та вина останнього в заподіянні шкоди тощо.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди.
Відповідно до п.«е» ч.1 ст.7 закону Основи законодавства України про охорону здоров’я» держава згідно з Конституцією гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров’я шляхом встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до ст.80 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
У ст.8 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» вказано, що у разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров’я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов’язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних
інтересів та відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до ст.12 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень. Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають головний державний санітарний лікар, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, м.Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, Служби безпеки. Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від 15 до 18 років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом присутності свідків.
Частиною 2 ст.39 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.
Згідно з ч.1 ст.43 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» згода інформованого відповідно до ст.39 цих основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Особи 1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я її дитини, суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин у справі, не здійснили належної правової оцінки доказів, які надані сторонами, не перевірили, чи відбувалось щеплення дитини відповідно з визначеними законодавством процедурами.
Крім того, висновки судів, зокрема щодо оцінки доказів, які стосуються причинно-наслідкового зав’язку, містять припущення, що заборонено ч.6 ст.81 ЦПК.
Так, згідно з п.2 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 №595 (у редакції наказу МОЗ від 11.08.2014 №551), організація діяльності щодо проведення щеплень покладається на керівника закладу охорони здоров’я в установленому законодавством порядку.
Пунктом 7 положення передбачено, що відповідальним за проведення профілактичних щеплень є керівник ЗОЗ . Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом керівника ЗОЗ з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов’язків медичних працівників, які беруть участь у їх проведенні. Обсяги профілактичних щеплень узгоджуються зі структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій у травні та листопаді кожного року.
Згідно з п.8 положення для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до ЗОЗ осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень; у дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення імунізації дітей, які підлягають профілактичному щепленню.
Пунктом 9 положення визначено, що медичний огляд перед щепленням є обов’язковим.
При виявленні негативних змін у стані здоров’я особи призначається додаткове медичне обстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань.
Медичні огляди дітей перед щепленням у ЗОЗ проводяться у присутності батьків, або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день щеплення. У разі проведення щеплень у дошкільних закладах або загальноосвітніх навчальних закладах медичні огляди проводяться у присутності медичного працівника ЗОЗ.
Обов’язковою умовою для проведення медичних оглядів дітей у ЗОЗ є дотримання температурного режиму у приміщенні не нижче 20°C та достатнє освітлення.
Медичний огляд дітей перед щепленням складається з таких етапів:
1) збирання анамнезу життя з урахуванням
тривалості та тяжкості перебігу перенесених гострих захворювань, оцінка реакції на попередні щеплення та перебігу поствакцинального періоду;
2) термометрія;
3) огляд шкіри, слизових оболонок кон’юнктиви очей, порожнини рота, аускультація;
4) у разі необхідності — клінічне обстеження органів та систем організму;
5) заповнення форми первинної облікової документації №063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», затвердженої наказом МОЗ від 31.12.2009 №1086, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 2.08.2010 за №594/17889;
6) оформлення медичного висновку лікаря за результатами обов’язкового медичного огляду (безпосередньо у день щеплення) щодо стану здоров’я дитини, яка підлягає щепленню. Медичний висновок у разі відсутності захворювання визначається терміном «здоровий», при виявленні ознак захворювання конкретизують діагноз із відповідним записом у первинній медичній документації.
Згідно з п.10 положення у медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вкладається форма №063-2/о.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що при процедурі проведення щеплення мають бути дотримані такі законодавчі вимоги: медичні працівники, які проводять щеплення, зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення або їхнім батькам про щеплення; медичні працівники, які проводять щеплення, зобов’язані перед щепленням провести медичний огляд особи, якій роблять відповідне профілактичне щеплення; медичні працівники, які проводять щеплення, зобов’язані встановити наявність чи відсутність медичних протипоказань; медичні працівники, які проводять щеплення зобов’язані у разі виявлення медичних протипоказань не здійснювати профілактичного щеплення; медичні працівники, які проводять щеплення зобов’язані отримати згоду батьків на проведення профілактичного щеплення у дітей, які не досягли віку 15 років.
У справі, яка переглядається, установлено, що 22.02.2016 перед проведенням щеплення вакциною ОПВ дитині Особі 2 фельдшер Особа 4 не провела термометрію, у медичній документації дані про медичний огляд дітей не зазначила. 23.02.2016, при огляді дитини лікарем, виявлено герпетичну інфекцію. 29.02.2016 фельдшеру Особі 4, яка здійснювала щеплення дитини, за порушення проведення профілактичного щеплення оголошено догану, що підтверджується довідкою про проведення службової перевірки від 25.03.2016.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили вказані обставини поза увагою та не врахували, що фельдшер Особа 4, яка проводила щеплення дитини, зобов’язана була перед щепленням провести медичний огляд дитини та встановити наявність чи відсутність медичних протипоказань, а у разі їх виявлення — не здійснювати профілактичного щеплення.
Також суди попередніх інстанцій не врахували, що фельдшер Особа 4, яка проводила щеплення дитині, зобов’язана була надати батькам дитини об’єктивну інформацію про щеплення та отримати їхню згоду на проведення профілактичного щеплення дитині.
Пунктом 2 наказу МОЗ «Про затвердження форми первинної облікової документації №063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» від 31.12.2009 №1086, затверджено форму бланку інформованої згоди та оцінки стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики (форма №063-2/о)
Отже, саме така форма є обов’язковим документом при щепленні або туберкулінодіагностиці особи або дитини.
Згідно з довідкою про проведення службової перевірки від 25.03.2016 члени комісії виявили, що бланк інформованої згоди та оцінки стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики (форма №063-2/о) представлений не згідно з формою, затвердженою наказом МОЗ від 31.12.2009 №1086.
Отже, при щепленні не була отримана інформована згода батьків дитини на проведення профілактичного щеплення (форма №063-2/о), яка передбачена наказом МОЗ «Про затвердження форми первинної облікової документації №063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» від 31.12.2009 №1086.
Крім того, матеріали справи взагалі не містять інформованої згоди, а позивачка заперечує факт підписання нею згоди на щеплення дитини, яке проведено 22.02.2016.
Суди попередніх інстанцій на вказані обставини уваги не звернули та, посилаючись на недоведеність причинно-наслідкового зв’язку між проведенням вакцинації Особі 2 та погіршенням стану її здоров’я, оскільки під час розгляду справи позивачка не скористалась своїм правом щодо проведення судово-медичної експертизи, у порушення вимог процесуального законодавства доводи позивачки про те, що реакція дитини на проведення щеплення підтверджується власне медичною документацією, не врахували і взагалі не надали оцінки доказам, якими
позивачка обґрунтовує наявність причинного зв’язку між проведенням щеплення та завданою шкодою.
Враховуючи наведене, висновки судів не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням закону <…>.
Керуючись стст.400, 411, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1, подану адвокатом Гулою С.Є., задовольнити частково.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 7.07.2020 та постанову Рівненського апеляційного суду від 27.08.2020 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
