Герої не вмирають: четверті роковини пам’яті захисника Андрія Матеуша
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять нашого земляка, жителя села Мирне — Матеуша Андрія Ваславовича (1977 р.н.).
Минуло чотири роки з того дня, як Україна втратила свого вірного сина, а наша громада — відважного захисника.
Андрій Ваславович був людиною високої честі та незламного духу. У званні командира кулеметного взводу роти вогневої підтримки він виконував найскладніші бойові завдання на передовій. Його життя обірвала підступна ворожа куля під час бою. Ця втрата стала непоправним болем для родини, побратимів та кожного з нас.
Війна залишила сиротами двох синів, а дружину — без надійної опори та коханого чоловіка. Для своїх рідних він був усім світом, а для держави — надійним щитом. Ми пам’ятаємо ціну нашої свободи і той щоденний подвиг, який здійснюють наші воїни на фронті.
У пам’яті друзів та односельців Андрій назавжди залишиться зразковим сім'янином, надзвичайно працьовитим, чесним та життєрадісним чоловіком. Він завжди виступав за справедливість і був людиною слова, яку поважали за щирість та відкрите серце.
Ми висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Андрія Ваславовича. Світла пам’ять про його героїзм та людські чесноти ніколи не згасне в літописі нашої громади.
Подвиг Героя — це вічне нагадування про ціну нашої незалежності. Низький уклін та вічна слава нашому захиснику! Герої не вмирають, вони продовжують жити в наших серцях та молитвах.
