Цього травневого дня ми вшановуємо світлу пам’ять двох мужніх синів Малолюбашанської громади — Миколи Натяжка та Руслана Лущевського
12 травня – день скорботної пам’яті наших земляків, які загинули за свободу України.
Цього травневого дня ми вшановуємо світлу пам’ять двох мужніх синів Малолюбашанської громади — Миколи Натяжка та Руслана Лущевського. Їх життя трагічно обірвалися у боротьбі за незалежність нашої держави, залишивши невимовний біль у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто знав їх особисто.
Микола Натяжко народився 21 травня 1974 року в селі Мирне. Виріс у багатодітній родині, змалечку пізнавши важку працю селянина. Став вправним трактористом, продовжуючи батьківську справу. Разом із дружиною виховав двох дітей — доньку Вероніку та сина Сергія.
З березня 2015 року Микола служив у зоні АТО поблизу Мар’їнки. За участь у бойових діях був відзначений державними нагородами. З початком повномасштабної війни добровільно став на захист рідної землі. 12 травня 2022 року загинув у Донецькій області під час бою. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Руслан Лущевський, старший сержант з позивним «Грек», загинув рівно через рік — 12 травня 2023 року — під час виконання бойового завдання поблизу села Масютівка на Харківщині. Йому було лише 43. Родом із села Кам’яна Гора, Руслан працював на будівництві, був далекобійником. У вересні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Був командиром бойової машини та механізованого відділення.
За службу він був нагороджений відзнакою «Золотий хрест», а посмертно — нагрудним знаком «За зразкову службу» та орденом «Князівський хрест Героя «Навіки в строю».
Ці Герої назавжди залишаться у нашій пам’яті. Їх об’єднало одне — безмежна любов до Батьківщини і готовність пожертвувати заради її майбутнього найдорожчим — власним життям.
У день їхньої пам’яті схилімо голови у хвилині мовчання. Запалімо свічку, покладемо квіти і вознесімо щиру молитву за душі наших Героїв. Нехай їхня відвага та жертовність назавжди залишаться прикладом для прийдешніх поколінь.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях і пам’яті
