Яка відповідальність за домашнє насильство є в Україні?
Домашнє насильство є одним з найпоширеніших видів гендерно зумовленого насильства, що не знає обмежень ані за віком, статусом, кордонами чи статтю. Незалежно від різноманітності форми чи вияву насильства, воно не є “родинною” справою. Це протиправні дії, яким немає виправдання та за які законодавством України передбачена відповідальність.
Які закони України захищають від домашнього насильства?
З 2018 року в Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» який визначає форми домашнього насильства, обов’язки різних державних органів, надавачів соціальних послуг, поліції, медиків щодо їх дії для захисту постраждалих від домашнього насильства та притягнення до відповідальності кривдників, права постраждалих, спеціальні заходи захисту та контроль за дотриманням законодавства в цій сфері.
В 2019 році систематичне домашнє насильство яке призвело до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої було визнано злочином в статті 126 Кримінального кодексу України.
З 2003 року домашнє насильство визнано адміністративним правопорушенням за яке передбачена відповідальність статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також законодавство чітко закріплює обов’язки та порядок взаємодії усіх хто надає допомогу постраждалим, а саме поліції, медиків, органів місцевої влади, соціальних служб, та інших. До прикладу Постанова Кабінету Міністрів України про Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі чітко визначає процедуру реєстрації заяви, порядок повідомлення інших суб’єктів, та інше.
Важливо зазначити, що закон захищає вас від домашнього насильства на усій території України. Ви можете повідомити про домашнє насильство в поліцію або звернутись до сервісів, які надають допомогу незалежно від вашого місця реєстрації та місця де вчинялось домашнє насильство.
Стамбульська конвенція і домашнє насильство
Також з 2022 року Стамбульська Конвенція є частиною законодавства України і є обов’язковою до виконання. Цей документ зобов’язує державні органи забезпечувати ефективну систему запобігання та протидії домашньому насильству. Те, що Україна ратифікувала цю Конвенцію свідчить про визнання на державному рівні того, що домашнє насильство є забороненим і постраждалі повинні отримувати допомогу, а кривдники повинні бути притягненні до відповідальності.
Ратифікація Стамбульської конвенції наклала додаткову відповідальність на нашу країну перед Європейським союзом та міжнародними партнерами ефективно захищати постраждалих від домашнього насильства. Це є обов’язком України для вступу до Європейського союзу. Тепер Міжнародна моніторингова група експертів (ГРЕВІО) здійснює нагляд за дотриманням Україною, як і іншими країнами, Стамбульської конвенції.
Які дії або бездіяльність визначені як домашнє насильство та заборонені законом?
Фізичне
-
ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання
-
незаконне позбавлення волі
-
нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості
-
залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
-
заподіяння смерті
-
інші правопорушення насильницького характеру
Сексуальне
-
будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди
-
або стосовно дитини незалежно від її згоди або в присутності дитини
-
примушування до акту сексуального характеру з іншими
-
інші правопорушення проти статевої свободи (наприклад, зґвалтування, сексуальне насильство, не пов’язане з проникненням, примус до вступу в статеві стосунки, статеві відносини з особами молодше 16 років) чи недоторканості
Економічне
-
умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів, документів або можливості користуватися ними
-
залишення без догляду чи піклування
-
перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації
-
заборона працювати
-
примушування до праці
-
заборона навчатися
-
інші правопорушення економічного характеру
Психологічне
-
словесні образи, погрози, приниження
-
переслідування, залякування
-
інші дії з метою обмежити ваше волевиявлення
-
контроль у репродуктивній сфері (рішення щодо зачаття дитини, абортів, використання контрацептивів та інше)
*якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої/-го побоювання за свою безпеку чи безпеку інших осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю.
Кого стосується законодавство про домашнє насильство?
Незалежно від того, чи проживають особи разом, чи ні, під дію законів про насильство підпадають:
-
Подружжя, теперішнє або колишнє
-
наречені
-
батьки або діти одного з подружжя або колишнього подружжя
-
особи, які спільно проживають (проживали), але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою
-
особи, які мають спільних дітей
-
батьки і діти
-
дід/баба та онуки
-
прадід/прабаба та правнуки
-
вітчим/мачуха та пасинок/падчерка
-
рідні брати і сестри
-
дядько/тітка та племінники, двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід/баба та двоюрідні онуки
-
діти наречених, осіб, які мають спільних дітей, які не є спільними або всиновленими;
-
опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
-
прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Яка відповідальність може бути за домашнє насильство?
Відповідно до законодавства України, домашнє насильство може розцінюватись як адміністративне правопорушення (за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або як злочин (за статтею 126-1 Кримінального кодексу України).Тому і відповідальність за вчинення домашнього насильства може відрізнятись.
Адміністративна відповідальність
Якщо домашнє насильство не спричинило тілесних ушкоджень постраждалим та не є систематичними, воно може бути визнано адміністративним правопорушенням. За такі дії передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 170 до 340 грн* або громадські роботи від 30 до 40 годин або арешт до 10 діб.
Якщо так дії було вчинено повторно впродовж року – законом передбачено штраф від 340 до 680 грн** або громадські роботи від 40 до 60 годин або арешт до 15 діб.
*Сума штрафу в статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначена «від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Станом на день написання статті 1 НМДГ – 17 грн.
** Сума штрафу в кодексі визначена «від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Станом на день написання статті 1 НМДГ – 17 грн.
Кримінальна відповідальність
Якщо домашнє насильство є систематичним (не менше трьох разів) та спричинило фізичні або психологічні страждання, розлади здоров’я, втрату працездатності, емоційну залежність або погіршення якості життя потерпілої, воно може бути визнано злочином.
За це передбачена відповідальність у вигляді:
-
громадських робіт від 150 до 240 годин;
-
або пробаційного нагляду до 5 років (носіння електронного браслета, обмеження виїзду за кордон, контроль місця проживання, примусове лікування та інше);
-
обмеження волі до 5 років;
-
або позбавленням волі до 2 років.
Вид покарання у кримінальних справах призначається суддею після аналізу усіх обставин кожної справи, включно з наявністю обтяжуючих або пом’якшуючих обставин (для злочину), які містяться в статтях 66 та 67 Кримінального кодексу України або попереднє притягнення кривдника до відповідальності за домашнє насильство тощо.
Ці види покарань застосовуються за будь-який вид насильства – економічне, психологічне, фізичне або сексуальне.
Також кривдник зобов’язаний відшкодувати матеріальні збитки і шкоду фізичному та психічному здоров’ю постраждалої.
Скільки є часу, щоб притягнути кривдника до відповідальності?
За домашнє насильство, яке є адміністративним правопорушенням, покарання може бути накладено не пізніше ніж через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні – не пізніше ніж через 3 місяці з дня його виявлення (виявленням вважається момент надходження інформації про домашнє насильство до поліції. Це може бути звернення від самої постраждалої, повідомлення свідками насильства, соціальними службами, медиками або самостійне виявлення насильства поліцією під час патрулювання, або за інформацією зі ЗМІ тощо).
Якщо домашнє насильство триває протягом певного періоду, а не сталось один раз, то строк давності починає відраховуватись з дня виявлення такого насильства. До прикладу, кривдник вчиняє насильство періодично протягом певного часу, і поліція приїхала на виклик протягом останнього з епізодів, коли постраждала викликала допомогу. У цьому випадку строк давності починається не з дати вчинення першого випадку насильства, а з дати коли виявили про те, що таке насильство вже відбувається протягом тривалого часу.
Тобто, якщо ви постраждали від домашнього насильства і бажаєте повідомити про це поліцію, то від події вчинення насильства до того як суд притягне кривдника до відповідальності має пройти не більше 3 місяців.
За випадок домашнього насильства, яке є злочином, кривдник може бути притягнутим до відповідальності судом, якщо з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минуло не більше 5 років (набрання вироком законної сили відбувається через 30 днів після винесення рішення судом).
Перебіг строків давності зупиняється, якщо кривдник ухиляється від досудового розслідування або суду. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. Але це може тривати, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло не більше п'ятнадцяти років.
Перебіг строків давності переривається якщо до закінчення зазначених вище строків кривдник вчинив новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Суд зобов’язаний розглянути вашу заяву про вчинення домашнього насильства протягом доби. Передбачення законодавцем такого невідкладного розгляду цієї категорії справ пов’язане з тим, що в державі є визнання серйозності цієї проблеми та необхідності швидкого реагування та надання пріоритету цим справам.
