Африканська чума свиней
Африканська чума свиней (АЧС, або хвороба Монтгомері) - це дуже небезпечне та невиліковне інфекційне захворювання, яке вражає свиней. Контагіозна вірусна геморагічна хвороба домашніх і диких свиней, на яку інші тварини та люди не хворіють. АСЧ перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно та характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що в кінцевому результаті призводить до значних економічних збитків. Легкі шляхи передачі: Вірус передається через слину, сечу, кров або фекалії заражених тварин. Носіями можуть бути як хворі, так і недавно захворілі свині.
Варто зазначити, що частіше за все, при розслідуванні спалахів АЧС на території України, виявлялось, що збудник хвороби був занесений до домашніх свиней їх власником на взутті, знарядді догляду або з кормами, що були принесені з лісу або з інших місць, де можуть перебувати дикі тварини.
Зараження поголів’я свиней АЧС може відбуватися:
шляхом безпосереднього контакту з хворою твариною;
через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби;
перенесенням збудника бродячими тваринами, птахами, а також обслуговуючим персоналом;
при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин;
при порушенні ветеринарно-санітарних вимог при транспортуванні тварин.
Для захисту поголів’я від АЧС необхідно вживати заходи біозахисту, а саме:
забезпечити роботу господарства за «закритим» типом, виключити доступ до місць утримання свиней сторонніх осіб;
дотримуватись вимог щодо зонування виробничих потужностей;
дотримуватись зоогігієнічних норм та правил утримання свиней, проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
забезпечити регулярне проведення дезінфекцій та дератизацій у місцях утримання свиней, зберігання і переробки кормів;
не використовувати для напування тварин воду із природних водойм, до яких мають доступ дикі тварини;
не купувати свиней у місцях несанкціонованої торгівлі та без відповідних супровідних документів.
реєструвати тварин згідно вимог чинного законодавства;
забезпечити повноцінне обслуговування свиней ветеринарними спеціалістами аж до забою;
забезпечити поводження з побічними продуктами тваринного походження відповідно до вимог законодавства;
повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби про загибель свиней та не викидати трупи тварин, відходи від їх утримання і переробки на смітники, лісопосадки, узбіччя доріг.
Довідково. Характерними для хвороби є наступні клінічні ознаки: раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву; підвищення температури тіла до 40,5-42°С; зниження апетиту, в’ялість, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку; синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок.
