Профілактика захворювання на сказ серед людей
За даними Міністерства охорони здоров`я щорічно в Україні реєструється близько 100-120 тис. осіб, які звертаються до медичних установ з приводу укусів тваринами, з них 60 % одержують лікування.
В Україні за останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою - реєструються поодинокі випадки захворювань, але є всі умови для їх поширення. Всього за останніх 30 років зареєстровано 78 випадків захворювань.
Головною причиною, що призвела до захворювання і смерті, укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність профілактичного лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців та пізній початок лікування. В той же час, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною можуть запобігти розвитку сказу практично на 100 %.
Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, який вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму тварини тільки зі слиною. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови або слизові оболонки під час укусу або при обслинені.
Головними причинами поширення сказу є недостатнє проведення регуляції чисельності основного носія сказу лисиці та інших диких тварин, а також неефективна робота по локалізації і ліквідації осередків сказу.
Сказ – природно-вогнищева інфекція. Резервуаром і переносником вірусу є лисиці, але основну загрозу для людей становлять домашні та безпритульні тварини, зокрема собаки та коти, які заражаються сказом на природі через укуси диких тварин.
Заходи щодо боротьби зі сказом під керівництвом органів місцевої влади здійснюють наступні служби і відомства:
- органи лісового і мисливського господарства відповідають за роботи по регуляції щільності популяції лисиць та їх імунізацію проти сказу;
- ветеринарна служба проводить щеплення проти сказу домашнім собакам, котам, а в осередках сказу і сільськогосподарським тваринам, здійснює ветеринарний нагляд за тваринами, які нанесли пошкодження людям;
- медична служба забезпечує надання невідкладної медичної допомоги всім особам, які зазнали ризику інфікування вірусом сказу.
Вірус у слині хворої тварини з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак захворювання. Ось чому за тваринами, які нанесли укуси людям, необхідно проводити ветеринарний нагляд впродовж 10 днів з моменту укусу для визначення його безпечності по сказу.
Для попередження зараження цією страшною хворобою необхідно уникати контакту з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширенні сказу відіграють укуси дикими хижаками, летючими мишами, котами і собаками. Поява диких звірів у денний час в населених пунктах або на господарських об’єктах - це неадекватна поведінка, що є проявом захворювання на сказ.
Якщо медицина ще не може вилікувати хворого на сказ, то з попередженням виникнення цієї хвороби вона успішно справляється шляхом проведення щеплень особам з підозрою на можливе зараження вірусом сказу.
Для попередження захворювання на сказ при укусах тваринами необхідно:
- негайно поверхню рани рясно промити водою з милом, краї рани обробити спиртом або настоянкою йоду;
- негайно звернутися за медичною допомогою до місцевого медичного працівника;
- сприяти проведенню 10-денного ветеринарного нагляду за твариною, що нанесла укус, якщо вона жива і відома;
- невідкладно прийняти повний курс щеплень проти сказу, якщо такий був призначений.
Протипоказань проти щеплень немає, їх можна робити немовлятам, вагітним жінкам, людям похилого віку. Препарати для щеплень виділяються безкоштовно.
