Малолюбашанська громада провела в останню земну дорогу Захисника України – Кожарка Олександра Анатолійовича
Війна, розпочата московитами проти українців, продовжує вести свій кривавий лік, ламати людські долі та приносити з собою лише горе. Щодня ми платимо дуже високу ціну за нашу свободу і незалежність. Сьогодні ще один прапор замайорів на свіжій солдатській могилі. Ще один наш земляк навіки приєднався до Небесного війська.
Сьогодні Малолюбашанська громада з військовими почестями провела в останню земну дорогу свого Захисника – Кожарка Олександра Анатолійовича, 23.01.1986 р.н.
Народився Олександр в селі Лісопіль, там провів дитинство, закінчивши Мащанську школу, продовжив навчання в Національному університеті водного господарства та природокористування. Згодом одружився. Разом з дружиною Оленою виховували сина Тимофія.
Олександр зумів знайти своє місце під сонцем та у житті. Вели його скрізь добре серце та працьовиті руки. Працював старшим механіком цеху ламінування ТОВ «Свиспан Лімітед».
У 2015-2016 роках наш земляк захищав українську землю від ординців на Сході України в зоні АТО/ООС. До лав ЗСУ приєднався у перші дні повномасштабного вторгнення росії. Служити пішов із чистим серцем і патріотичними помислами. На передовій, ніс службу на посаді розвідника-навідника. Та на жаль, 14 березня 2024 року, ворожі окупанти забрали його життя під час виконання бойового завдання на Донеччині.
З траурними квітами та державною символікою на церемонію прощання прийшли керівництво громади, друзі, знайомі загиблого, військовослужбовці та просто небайдужі жителі, щоб висловити безмежну вдячність за неоціненний внесок у майбутнє рідної країни.
У нашого Героя залишилися дружина, син, батьки та сестра. Пам’ять про Олександра, від нині й назавжди, для них зберігатиме жовто-блакитний стяг вручений, на знак глибокої вдячності за жертовне служіння у лавах Збройних Сил України.
Усією громадою низько схиляємо голови у скорботі та глибоко розділяємо біль втрати з рідними й близькими Героя.
Тепер він зустрічатиме прийдешню Перемогу уже з Небес…
Вічна шана Олександру. Нехай в мирі спочиває його добра і світла душа, а пам'ять нього буде вічною...
