Перша психологічна допомога дитині

Дата: 30.03.2023 16:55

Кількість переглядів: 291

Фото без опису

Який алгоритм надання першої психологічної допомоги (ППД)? Як надати дитині ППД? Як говорити про горювання та кризові ситуації? Українська мережа за права дитини у співпраці з "Право на здоров'я" (HealthRight International) в Україні, за підтримки UNICEF Ukraine, провели вебінар про надання ППД дітям, щоб фахівці та рідні розуміли як діяти у разі кризової ситуації.

Посилання на запис вебінару шукайте у першому коментарі

Перша психологічна (екстрена) допомога надається безпосередньо після травмуючої події або в перші кілька днів після неї. Найпоширеніші симптоми, які виникають у дитини: агресія, апатія, істерика, марення і галюцинації, нервове тремтіння, плач, рухове збудження, страх, ступор.⠀

АЛГОРИТМ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ФАХІВЦЯМИ:

НАДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ І ПІДТРИМКИ, НЕ НАВ’ЯЗУЮЧИ ЇЇ. Головне завдання — бути поряд та проявляти емпатію. Якщо людина/дитина не готова прийняти допомогу, силоміць “рятувати” не потрібно. Якщо Ви бачите, що є загроза життю та здоров’ю, а людина відмовляється від допомоги, просто будьте поряд, не випускаючи потерпілого зі свого поля зору.
ОЦІНКА ПОТРЕБ ТА ПРОБЛЕМ ПОСТРАЖДАЛОГО. Оцінюємо фізичний та емоційний стан, зовнішній вигляд, у чому одягнений, чи немає пошкоджень.
ДОПОМОГА У ЗАДОВОЛЕННІ БАЗОВИХ ПОТРЕБ (ЇЖА, ВОДА, ІНФОРМАЦІЯ ТОЩО). Знаходимо безпечне місце, зігріваємо, годуємо, надаємо інформацію.
АКТИВНЕ СЛУХАННЯ. Дайте можливість розповісти, що трапилося, уникаючи власних суджень. Якщо людина не хоче розповідати про те, що сталося, повертаємося до першого пункту і просто знаходимось поряд. Можна обійняти потерпілого за плечі, але запитати перед цим дозволу.
ДОПОМОГА В АДАПТАЦІЇ ШЛЯХОМ ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО ІНФОРМАЦІЇ, ПОСЛУГ, СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ. Після надання першої психологічної допомоги можна залучати інших фахівців.

ЗВАЖАЮЧИ НА КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ, ЧЕРЕЗ ЯКІ ДОВОДИТЬСЯ ПРОХОДИТИ БІЛЬШОСТІ СІМЕЙ УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОД ВІЙНИ, ЗВЕРТАЄМО ВАШУ УВАГУ НА РЕКОМЕНДАЦІЇ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДИТИНІ РІДНИМИ.

Втрата рідних, друзів, житла та звичного життя є великим емоційним потрясінням для будь-якої дитини. Період гострого переживання горя у дитини зазвичай коротший ніж у дорослого, але при зіткненні з новими життєвими ситуаціями їхнє горе знову оживає, тому варто взяти до уваги наступні аспекти:

Під час будь-якої кризової ситуації не потрібно удавати, що нічого не сталося і життя продовжується. Чесність та відвертість, щира розмова з дитиною дасть можливість зберегти довіру дитини до Вас.
Відповідно до віку дитини пояснюєте, що сталося і як варто прожити емоції, які вона відчуває. Малечу потрібно обнімати, брати за руку, огортати своїм тілом (так дитина інстинктивно відчуває ніби вона повернулася до лона матері).
У підлітків накладаються вікові кризи і їм ще важче сприймати кризові ситуації. Вони можуть закриватися від світу, не проявляти свої емоції, не йти на контакт з рідними. Важливо не тиснути на них, оскільки це може погіршити ситуацію. Слід говорити із ними як із дорослими, бути відвертими. У складних ситуаціях варто звернутися до кваліфікованих спеціалістів.
Дитина повинна відчувати, що її люблять як і раніше, і вона не позбавлена уваги. Важливо, щоб у дитини не виникло відчуття провини за ситуацію, яка сталася.
Дитину потрібно оточити фізичною турботою: готувати їжу, застеляти ліжко тощо, але лише на певний період часу, поки її емоційний стан не стабілізується.
Не завжди діти проявляють емоції у період горювання та криз. Вони можуть бути пригніченими, але зовсім не плакати. Стримування сліз протиприродне для дитини, але не треба змушувати її плакати, якщо вона цього не хоче.
Бажано, щоб дитина говорила про свої страхи, але не завжди легко її до цього підштовхнути. Спонукайте її говорити про свої відчуття через малювання, ліплення та іншу творчість.