Чи зобов’язані медичні працівники інформувати постраждалу особу від насильства про права, заходи та соціальні послуги?
Питання: Чи зобов’язані медичні працівники інформувати постраждалу особу від насильства про права, заходи та соціальні послуги?
Нормативні джерела:
1. Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі – Закон України № 2671-VIII);
2. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі – Закон України № 2229-VIII);
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» від 22 серпня 2018 р. № 658 (далі – постанова № 658);
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію надання соціальних послуг» від 1 червня 2020 р. № 587 (далі – постанова № 587);
5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги» від 01.02.2019 № 278 (далі – наказ № 278);
6. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Класифікатора соціальних послуг» від 23.06.2020 № 429 (далі – наказ № 429).
Відповідь:
Потерпілі від домашнього насильства належать до осіб, які знаходяться у складних життєвих обставинах, через що мають право на отримання соціальних послуг.
Заклади охорони здоров’я є суб’єктами виявлення осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (п. 5 постанови № 587).
Відповідно медичні працівники, виявивши у процесі надання медичної допомоги потерпілих від домашнього насильства, зобов’язані інформувати про це уповноважений орган або надавача соціальних послуг за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) шляхом надсилання не пізніше ніж наступного робочого дня повідомлення у письмовій або електронній формі, засобами телекомунікаційного, зокрема електронного та телефонного, зв’язку (пп. 6 – 7 постанови № 587).
Окрім цього, заклади охорони здоров’я є суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (ст. 6 Закону України № 2229-VIII).
Потерпілі від домашнього насильства мають право на отримання від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, повної та вичерпної інформації про її права, соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися (п. 5 постанови № 658);
Під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству заклади охорони здоров’я зобов’язані інформувати постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, (п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України № 2229-VIII).
Зі змісту наказу № 278 випливає, що саме медичні працівники (а не будь-які інші працівники закладу охорони здоров’я) інформують постраждалу особу від домашнього насильства та/або її законного представника (якщо такий представник не є кривдником) про права, заходи та соціальні послуги, якими може скористатися постраждала особа (п. 3).
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах (у т.ч. й тих, що є потерпілими від домашнього насильства), а також перелік соціальних послуг визначено Законом України № 2671-VIII («Про соціальні послуги»), постановою № 587 («Про організацію надання соціальних послуг»), наказом № 429 («Про затвердження Класифікатора соціальних послуг»).
Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, к.ю.н., адвокат, член Центру медичного права ВША НАА
Джерело: Вища школа адвокатури НААУ
