Гарантії захисту окремих прав дитини: захист права власності
Огляд посібника Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та права дитини «Фабріс проти Франції» (Fabris v. France), заява № 16574/08
36. Заявник скаржився на те, що, будучи дитиною, народженою поза шлюбом, він не зміг відстоювати свої спадкові права ...
68. Однак Суд повторює, що захист «правомірних очікувань» померлого та його сім’ї повинен бути підпорядкований імперативу рівного ставлення до дітей, народжених поза шлюбом, та до дітей, народжених у шлюбі. У зв’язку з цим він вважає, що зведені брат та зведена сестра заявника знали – або повинні були знати – що їхні права можуть бути оскаржені. На момент смерті їхньої матері в 1994 році передбачався встановлений законом п’ятирічний період для подання позову ... Отже, законні спадкоємці повинні були знати, що їхній зведений брат повинен був до 1999 року вимагати свою частку в спадщині, і що така дія могла поставити під сумнів не поділ як такий, а обсяг прав кожного з нащадків. ... Нарешті, заявник не був нащадком, існування якого було їм невідоме, оскільки його було визнано «незаконним» сином їхньої матері у судовому рішенні, винесеному в 1983 році. ...
69. ... За особливих обставин справи, коли європейська судова практика та національні законодавчі реформи продемонстрували чітку тенденцію до усунення будь-якої дискримінації щодо спадкових прав дітей, народжених поза шлюбом, Суд вважає, що позов, поданий заявником до національних судів у 1998 році .... є вагомим чинником під час дослідження пропорційності різниці у поводженні. Той факт, що ця справа ще розглядалась у 2001 році, не міг не відновити сподівання інших спадкоємців пані М. про те, що їм вдасться встановити безперечні права на її маєток.
70. Відповідно, з огляду на вищевикладене, Суд вважає, що законна мета захисту спадкових прав зведених братів та зведених сестер заявника не була настільки вагомою, щоб розглянути вимогу заявника про частку на маєток.
72. У зв’язку з цим Суд ставить під сумнів рішення національного суду, який у 2007 році - роки після рішень Marckx та Mazurek, процитованих вище, – застосовував принцип захисту правової визначеності по-різному, залежно від того, чи був він заявлений проти законної дитини або дитина, «народжена поза шлюбом». Суд також зазначає, що Касаційний суд не розглядав основну підставу апеляції заявника, пов’язану з порушенням принципу недискримінації, гарантованого статтею 14 Конвенції. Раніше Суд постановив, що коли клопотання заявника стосуються «прав і свобод», гарантованих Конвенцією, суди повинні розглядати їх з особливою строгістю та уважністю, і що це є наслідком принципу субсидіарності.
73. Відповідно до всіх вищезазначених міркувань Суд дійшов висновку, що не було розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та законною метою, яку переслідували. Отже, не було об’єктивного та розумного обґрунтування різниці в ставленні до заявника. Відповідно, було порушення статті 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Протоколу № 1.
Джерело: «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та права дитини» — тематичний посібник, автором якого є Павло Пархоменко — голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, лектор Вищої школи адвокатури НААУ, зокрема, базового курсу з основ дружнього до дітей правосуддя і спецмодулів проєкту «Адвокат дитини: від новачка до профі»
Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://bit.ly/3MFlsr6
* Посібник видано в межах проєкту, що реалізується ГО «ВГЦ «Волонтер» спільно з МКР з питань правосуддя щодо неповнолітніх за підтримки Представництва ДФ ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
Джерело: Вища школа адвокатури НААУ
