Усунення перешкод у спілкуванні з онукою шляхом встановлення порядку участі у її вихованні
Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 317/206/20 (провадження № 61-14781св20)
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою шляхом встановлення порядку участі у вихованні онуки.
Позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що їхня дочка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, у якому народилась дитина. Спільне життя у подружжя не склалось, а тому шлюб було розірвано. Дитина проживає з батьком.
Вказували на те, що після розірвання шлюбу відповідач перешкоджає їм бачити онуку та брати участь у її вихованні.
Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації встановлено час спілкування баби та діда із онукою – два рази на місяць протягом чотирьох годин у присутності батька.
Вважали, що цього часу недостатньо для повноцінного спілкування з онукою та, враховуючи вік дитини, можливими є побачення без присутності батька.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили усунути перешкоди у спілкуванні з онукою, встановивши такий графік для зустрічей та участі діда та баби у вихованні онуки:
1) надавати можливість діду та бабі вільно спілкуватись із онукою ОСОБА_5 з 08:00 год. до 20:00 год. засобами телефонного зв`язку та через мобільний додаток «Viber»;
2) встановити систематичні побачення один раз на тиждень у будь-який вихідний день за домовленістю з батьком діда, баби з онукою , за адресою їхнього місця проживання, без присутності батька;
3) встановити побачення щороку у дні народження діда та баби з онукою у позашкільний час до 20:00 год. без присутності батька;
4) встановити побачення діда та баби з онукою щороку наступного дня після її дня народження у позашкільний час до 20:00 год. без присутності батька;
5) щороку у період канікул надати діду та бабі додатковий день побачень із онукою, із ночівлею за бажанням дитини без присутності батька;
6) надати можливість щороку у період літніх канікул діду та бабі протягом тижня виїздити разом із онукою до місць оздоровлення за домовленістю з батьком, проте без його присутності.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Запорізького районного суду року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Усунуто перешкоди у спілкуванні з онукою, встановивши такий графік для зустрічей та участі діда та баби у вихованні онуки:
1) надано можливість діду та бабі вільно спілкуватись із онукою, ОСОБА_5 з 08:00 год. до 20:00 год. засобами телефонного зв`язку та через мобільний додаток «Viber»;
2) встановлено систематичні побачення два рази на місяць протягом восьми годин, у будь-який вихідний день за домовленістю з батьком, діда, баби з онукою , за адресою їхнього місця проживання, без присутності батька;
3) щороку у період канікул надано діду та бабі, додатковий день побачень із онукою, із ночівлею, за бажанням дитини, без присутності батька.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи позицію сторін, вік дитини та обставини справи, дійшов висновку про те, що право позивачів підлягає захисту в судовому порядку, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки встановлений розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області час спілкування позивачів з онукою не є достатнім та таким, що відповідає інтересам дитини.
Постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Запорізького районного суду Запорізької області в частині пунктів 2 та 3 графіку зустрічей діда та баби з онукою скасовано, виключено із резолютивної частини рішення пункти 2 та 3, при цьому визначено час спілкування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з малолітньою онукою два рази на місяць протягом чотирьох годин у присутності батька. День, час та місце зустрічей визначається за домовленістю між сторонами.
У іншій частині позову щодо визначення графіку зустрічей діда та баби з онукою відмовлено.
У решті рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині встановлення систематичних побачень ,суд апеляційної інстанції, враховуючи наявність сталого конфлікту між сторонами та певних обставин справи (незаконний перетин кордону колишньою дружиною відповідача з малолітньою донькою, перебування там дитини в ізоляції з матір`ю, через затримання в іншій країні, що спричинило для малолітньої дитини моральні страждання), вік дитини, та з метою забезпечення найкращих інтересів малолітньої ОСОБА_5 , її стійкого психічного та психологічного розвитку у безпечних та спокійних умовах, дійшов висновку про необхідність присутності батька при зустрічах онуки з бабою та дідом та визначив час спілкування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з онукою два рази на місяць протягом чотирьох годин у присутності батька, оскільки графік спілкування дитини з позивачами, який встановлений органом опіки та піклування, повністю відповідає інтересам дитини.
При цьому апеляційний суд зазначив, що відповідач не перешкоджає спілкуванню своєї дочки з бабою та дідом, виконує графік зустрічей, встановлений розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, не заперечує проти вільного спілкування позивачів із онукою засобами телефонного зв`язку та через мобільний додаток «Viber».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів:
Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не направив їм та їхньому представнику копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження, позбавив їх можливості подати відзив на апеляційну скаргу. Про судове засідання, яке призначено апеляційним судом на 10 вересня 2020 року, їм стало відомо з сайту «Судова влада України».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував, що наявність конфлікту між ними та відповідачем не є підставою для обмеження їхніх прав на спілкування з онукою. Також, враховуючи наявність конфлікту, доцільно було б встановити графік спілкування дитини з ними без присутності відповідача.
Крім того, апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 працює з 08:00 год. до 17:00 год., має вихідні дні – субота та неділя, а ОСОБА_2 працює за вахтовим методом: денна зміна з 08:00 год до 20:00 год., нічна зміна з 20:00 год. до 08:00 год, а тому встановлений апеляційним судом графік, а саме два рази на місяць протягом чотирьох годин у присутності батька ОСОБА_3 , не забезпечить право баби та діда брати участь у вихованні онуки.
Позиція Верховного Суду:
Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Висновок:
Колегія суддів зауважує, що наявність конфлікту та неприязні відносин між відповідачем та позивачами не є підставою для обмеження прав баби з дідом на спілкування з онукою.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачі мають негативний вплив на онуку, а присутність відповідача під час зустрічей позивачів з дитиною в подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі.
Колегія суддів вважає зайвим визначення спілкування позивачів з онукою лише у присутності батька дитини.
Крім того, безпідставним є посилання апеляційного суду на обставини незаконного перетину кордону колишньою дружиною відповідача з дитиною, оскільки вказані обставини стосуються дочки позивачів, а не самих позивачів.
Врахувавши усталену практику ЄСПЛ, вимоги Конвенції про права дитини, положення статей 159, 257 СК України, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що інтересам дитини буде відповідати спілкування зі своїми дідом та бабою без присутності батька дитини.
Також колегія суддів погоджується зі способом участі позивачів у вихованні онуки, який визначений судом першої інстанції, адже тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).
Отже, оскільки апеляційним судом скасовано законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, постанова апеляційного суду відповідно до положень статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення районного суду.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 317/206/20 (провадження № 61-14781св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/97828968
Джерело: Вища школа адвокатури НААУ
