Визначення місця проживання дитини
Вирішення спорів про визначення місця проживання малолітньої дитини, наразі в Україні є актуальним питанням.
«Визначення місця проживання малолітньої дитини не тільки істотно вплине на її психофізичний розвиток у дитинстві, а й здебільшого визначатиме поведінку дорослої людини в майбутньому» – розповідає суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євген Синельников.
Розглядаючи питання про визначення місця проживання дитини, варто пам’ятати про те, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Важливим аспектом є той факт, що виключно до десяти років місце проживання дитини визначається за згодою батьків. Водночас, якщо дитина досягла десяти років, то її місце проживання визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Одним із найважливіших правових документів, які стосуються захисту прав дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята в 1989 році. Україна також ратифікувала цю Конвенцію, взявши на себе зобов’язання докладати всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Зараз в Україні суд ухвалює рішення переважно про постійне місце проживання дитини з одним із розлучених батьків, однак із правом доступу для іншого. Натомість у світі широко застосовують концепцію спільної опіки, яка може мати кілька варіантів.
З презентацією судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євгена Синельникова на тему: «Актуальні питання, які виникають під час вирішення спорів про визначення місця проживання малолітньої дитини» можна ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/lBeWvoO
Джерело: Ювенальна Поліція України
