Статус "Біженці"
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану багато людей у пошуках прихистку виїжджають до сусідніх країн, передусім Польщі. Тому на сьогоднім актуальним питанням є поняття біженців, права та обов’язки біженців, а також прийняття громадян України іншими державами.
Серед міжнародних документів, що регулюють права біженців, найбільш важливими є Женевська Конвенція про статус біженців 1951р. і Нью - Йоркський протокол 1967р., що стосується статусу біженців. Вони і в наші дні залишаються основними міжнародними документами, що гарантують біженцеві захист. Статус біженця - це правовий інститут, створений з метою надання захисту і допомоги людям, яким загрожує переслідування в їхніх країнах проживання.
Біженці та особи, що шукають притулок, мають ряд прав, які закріплені в Женевській конвенції та національному законодавстві кожної країни. Зазвичай, це право залишатися в країні (тимчасово або безстроково), право на отримання житла і соціальної допомоги, право на участь в інтеграційних програмах, навчання, роботу і возз'єднання сім'ї. Женевська конвенція не регулює процедуру подання та розгляд клопотання від особи, що шукає притулок.
Ці процедури значно різняться в різних країнах, у тому числі всередині Європейського Союзу. За визначенням Женевської Конвенції 1951 року біженцем є будь-яка особа, яке "в силу цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань, або не маючи певного громадянства і перебуваючи за межами країни свого колишнього місця проживання, в результаті подібних подій, не може або не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань". Органи влади будь-якої країни зобов'язані інформувати будь-яку людину про процедуру отримання статусу біженця, про права та обов'язки біженців і осіб, які шукають притулок.
У цей непростий для нас, українців, час є держави-сусіди, зокрема, Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Німеччина, США тощо, які заявили, що готові приймати біженців з України за спрощеною процедурою, насамперед для жінок і дітей. Зокрема, зменшили кількість обов’язкових документів, які потрібні для виїзду закордон. Для перетину кордону необхідно мати документ, що підтверджує особу, а це може бути паспорт громадянина України, закордонний паспорт, біометричний паспорт, для дітей – свідоцтво про народження.
Так, наприклад, влада Польщі зняла обмеження (з точки зору мети в’їзду) на прикордонний рух на кордоні з Україною. Прикордонна служба України повідомила, що всі пункти перетину кордону з Україною відкриті. Також влада Польщі не вимагає від громадян України при перетині польського кордону пред'явити інші документи, крім паспорта. Дозволено всім громадянам України перетинати польський кордон без закордонного паспорта та вакцинації — потрібно мати при собі тільки документ, що підтверджує особу, особливо у випадку дітей.
У ЄС нададуть підтримку і тимчасовий захист!
https://www.facebook.com/100064369764525/posts/323275379828118/
Чим відрізняється біженство від тимчасового захисту?
Перетнувши кордон, жителі України мають право подати заявку на притулок. І поки її розглядатимуть, їм доведеться залишатися у тій країні, де вони її подали, - Польщі, Словаччині, Угорщині чи Румунії. На визнання статусу біженця можна чекати багато місяців.
Натомість статус тимчасового захисту українці, які рятуються від війни, отримують автоматично після перетину кордону. Після цього вони можуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання. Наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі. І вони й надалі матимуть право подати заявку на притулок.
На кого поширюється тимчасовий захист ЄС?
Тимчасовий захист поширюється передусім на три категорії осіб:
Перша - це громадяни України, які проживали на її території станом на 24 лютого та змушені були залишити свої домівки через вторгнення російських військ.
Друга - люди, які мають політичний притулок в Україні.
Третя - члени сімей перших двох категорій. Ідеться передусім про чоловіка/дружину (включно з фактичними шлюбними відносинами, щоправда, якщо їх визнає держава-член ЄС, до якої в'їжджають) та неповнолітніх дітей. Також це можуть бути інші близькі родичі, якщо вони проживали разом і були залежними від людини з перших двох категорій.
Держави ЄС зможуть надати або тимчасовий захист ЄС, або ж аналогічний статус за своїм національним законодавством, громадянам третіх країн, які мали в Україні посвідку на постійне проживання, але не можуть повернутися на батьківщину, бо це не буде безпечним.
Рішенням Ради ЄС не передбачено тимчасовий захист для громадян третіх країн, які не мали посвідки на постійне проживання в Україні, і їхня батьківщина є безпечною країною. Передусім ідеться про іноземних студентів. У Єврокомісії їм обіцяють посприяти в поверненні додому. Але держави ЄС можуть і їм надати тимчасовий захист.
Які права дає українцям тимчасовий захист?
Крім можливості перебувати на території ЄС протягом часу дії директиви, тимчасовий захист надає і низку інших прав людям з України, які втекли від війни. Це право на проживання, доступ до ринку праці та житла, соціальна та медична допомога. Під доступом до роботи розуміють не лише можливість працювати, але також і займатися підприємництвом, і відвідувати курси підвищення кваліфікації чи здобуття нової професії. А діти, які прибули без батьків або інших родичів, отримують право на опікуна та доступ до шкільної освіти.
Ці права прив'язані не до всього ЄС, а до конкретної держави. Для того, щоб ними користуватися, треба звернутися по дозвіл на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. В різних державах це можуть бути різні установи. Там біженцям повинні видати документ, який зрозумілою їм мовою пояснюватиме їхніх статус і права.
Після отримання дозволу на проживання, подорожувати в інші країни Шенгену можна буде, але за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожні 180 днів.
Це набір мінімальних стандартів. Якщо ж якась держава Євросоюзу надає більшу та ширшу підтримку, то це лише вітається.
Державна прикордонна служба поінформувала, що у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремій категорії громадян. «Зокрема заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Така норма діятиме на період правового режиму воєнного стану».
https://www.facebook.com/100066866381279/posts/284433603795517/?d=n
Виключення можуть стосуватися тільки осіб, визначених законодавством.
Зокрема тих, які мають:
посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік,
висновок військово-лікарської комісії про непридатність
Крім того обмеження не стосуються осіб:
на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або
які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або
на утриманні яких є дитина з інвалідністю.
А також тих, хто є:
усиновителем
опікуном, або
чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
Також Державна прикордонна служба повідомляє, що усі пункти пропуску на західному кордоні працюють у цілодобовому режимі.
Увага! Подбайте про мінімальний перелік документів, які дадуть змогу встановити Вашу особу та особу супроводжуючих дітей, а також про документи, які зможуть довести Ваші родинні зв’язки з неповнолітніми особами, які слідують без супроводу хоча б одного з батьків, а з іншими родичами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 170
https://www.kmu.gov.ua/.../deyaki-pitannya-vnesennya...
установила, що на період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування:
перетин державного кордону може здійснюватися громадянами України в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого продовжено, а також дітьми на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон їх законних представників, до якого внесено інформацію про дитину.
Повідомлення з сайту Міністерства внутрішніх справ Польші з адресами пунктів прийому
Із повідомлення-звернення до українців:
1. Якщо ви тікаєте від війни в Україні, вас пустять до Польщі.
2. Якщо у вас нема де жити, звернуться до найближчого пункту прийому.
3. У пункті прийому:
- ви отримаєте детальну інформацію про перебування в Польщі
- вам нададуть тимчасове житло
- ви отримаєте гаряче харчування, медичну допомогу і місце відпочинку.
Адреси прийомних пунктів у Польщі
https://www.gov.pl/.../information-for-refugees-from-ukraine
Адреси консульських установ України в Польщі
Посольство України в Польщі
адреса: Al. J. Ch. Szucha 7,
00-580 Варшава, Польща.
тел.: +48 (22) 629-34-46, 622-47-97
факс: +48 (22) 629-81-03
e-mail: emb_pl@mfa.gov.ua
веб-сайт: http://poland.mfa.gov.ua
Консульський Відділ Посольства України в РП у Варшаві
адреса: : Aleja Szucha 7, 00-580 Варшава
тел.: +48 (22) 621-39-79
факс: (+48 22) 629-95-76
консульська довідка: (+48 22) 625-01-27
e-mail: konsulat@ukraine–emb.pl
веб-сайт: http://poland.mfa.gov.ua
Генеральне Консульство України у Кракові
адреса: ul. Beliny-Pra?mowskiego, 4,
31-514 Краків
тел.: (+48 12) 429 60 66
факс: (+48 12) 429 29 36
e-mail: kons@plk.internetdsl.pl
веб сайт: http://krakow.mfa.gov.ua
Консульство України у Гданську
адреса: ul. Chrzanowskiego 60a, 80-278 Гданськ
тел.: (+48 58) 346 06 90
факс: (+48 58) 346 07 07
екстрений тел.: 48 607 654 333
e-mail: kgu@kgu.internetdsl.pl
веб сайт: http://gdansk.mfa.gov.ua
Генеральне Консульство України у Любліні
адреса: ul. 3 Maja 14, 20-078 Люблін
тел.: (+48 81) 531 88 89, (+48) 81 531 88 01
факс: (+48 81) 531 88 88
e-mail: gc_pll@mfa.gov.ua
веб сайт: http://lublin.mfa.gov.ua/pl
Джерело: Криворізький місцевий центр з надання БВПД
