Борщівська гімназія
Першою писемною згадкою про школу в селі Борщівка є коротенький запис в книзі, яку склав секретар Волинського Єпархіального Архієрея, священик Микола Переверзєв «Историческое описание церквей и приходов Волынской епархии 1912». Там сказано, що в селі Борщівка існує приходська школа.
За часів, коли територія нашого села входила до складу Польщі (1921- 1939 роки), школа знаходилася на подвір’ї Алексійчука Михайла Петровича (на даний час вона не збереглася ). Житель села Пінчук Іван здавав під школу приміщення свого будинку (за відповідну плату). При записі дитини до школи вносилася відповідна сума грошей. Навчання велося польською мовою. Викладалися предмети: українська мова, російська мова, природознавство. Навчальний процес здійснювала одна вчителька Варвара Пендєльова, полячка.
Згодом навчання проводилося в хатині Цимбалюка Григорія. В одній половині жив господар хати, а в іншій відбувався навчальний процес. Але це відбувалося недовгий час.
Поляк, на прізвище Лєбєдь, збудував школу, де зараз знаходиться медпункт. Приміщення здавалося ним в оренду за відповідну плату. В школу ходили переважно хлопці. Писали в той час вапняком на дощечках.
З 1939 року наша місцевість була приєднана до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки, яка стала ще однією складовою Радянського Союзу.
В “ Річних звітах колгоспників за період з 17.09.1939 по 30.06.1940 “є ще одна згадка про школу в селі Борщівка. Там говориться, що в селі існувала початкова школа, навчання велося українською мовою, матеріал викладало два вчителі. Навчання проводилося 6 днів, навчалося 136 учнів. Класів було п’ять, один підготовчий. Викладалися предмети: українська мова та література, математика, природознавство, історія. Для позакласного читання в бібліотеці знаходилося три книги. “Лєбєдєва школа” була спалена німцями під час Великої Вітчизняної війни.
У післявоєнний час, під час створення Рівненського військового полігону, жителі сіл, яких примусово заставляли виселятися з помешкань, не мали змоги перевезти свої будинки і залишили їх напризволяще. Місцева влада розібрала і перевезла ці будинки в село Борщівка. В 1943 році з них було складено нове приміщення школи (зараз воно не існує). В Малій Любаші навчальний заклад був відсутній, тому всі діти ходили на навчання в Борщівку.
У 1953 році розпочалося будівництво ще одного корпусу, який зберігся до наших днів і де зараз навчаються учні молодших класів.
На початку 50 років минулого століття в школі було створено піонерську організацію, яка згодом почала носити ім’я Уляни Громової. До її складу входило чотири загони: імені Валентини Терешкової, імені Леоніда Голікова, імені Олега Кошового, імені Павлика Морозова.
Згодом в школі почав діяти осередок комсомольської організації.
В 1983 році розпочалося будівництво нового корпусу. Посприяла будівництву директор Висоцька Валентина Іванівна. Закінчили будівництво приміщення в 1985 році. В цьому ж році розпочалося навчання.
В різні роки директорами шкіл були: Наглюк Олександр Фотійович, Близнюк Лука Федорович, Висоцький Борис Макарович, Кипищук Василь Петрович, Горбатюк Андрій Михайлович, Висоцька Валентина Іванівна, Висоцький Олександр Борисович, Савчук Наталія Іванівна, Фесюк Олена Василівна, Чечотенко Олена Миколаївна, Ковальчук Наталія Вікторівна.
Директор
КОВАЛЬЧУК Наталія Вікторівна
096-742-08-40
Звіт директора Борщівської гімназії Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області Ковальчук Наталії Вікторівни за 2020-2021 навчальний рікНавчання проходить у двох приміщеннях. В школі навчається 112 учнів. Навчальний процес здійснюється у 2 зміни.
Основну проблему, над якою працює навчальний заклад, можна визначити словами талановитого українського педагога В. О. Сухомлинського: “Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності, від нашого мистецтва та мудрості залежить життя, здоров’я, розум, характер, воля, інтелектуальне обличчя, місце та роль у житті, щастя підростаючого покоління”.
Кількість класів – 9, навчальних кабінетів – 6.
До послуг учнів: стадіон, зелений клас, комп’ютерний клас, бібліотека, виховний центр "Берегиня", майстерня, дитячий ігровий майданчик.
У 2018 році школа відзначила 55-у річницю свого ювілею. З цієї нагоди відбулося свято, в якому взяли участь учителі, учні та випускники багатьох поколінь. Багато випускників школи одержали вищу освіту, стали кваліфікованими спеціалістами.
Незгасаючим став вогонь учительських сердець, коли слідами своїх наставників пішло багато їх вихованців. Серед них є філологи, історики, географи, вчителі початкових класів, математики, біології.
Не міліють криниці духовності нашої школи і сьогодні. Традиційними стали такі свята: Свято першого дзвоника, Свято квітів, Свято села, Андріївські вечорниці, святого Миколая, Новорічні ранки та бали, музична композиція до дня святого Валентина, Свято зустрічі птахів, Лицарські турніри, Міс школи, Міс-Дюймовочка, свято Букварика, свята, брейн-ринги до Дня рідної мови, Шевченківські дні, виховні заходи до дня Матері, Козацькі забави, зустріч випускників, випускні вечори, Свято останнього дзвоника, зустрічі з видатними людьми.
Неабияке місце у житті школи займають і конкурси: патріотичної пісні, конкурси малюнків “ Осінній зорепад”, “Витинанка”, “Пошук весни”, конкурси до творчості Шевченка, конкурс робіт в техніці орігамі, конкурс на краще виготовлення годівничок та шпаківень, “Умілі руки”, конкурс валентинок, конкурс писанок.
Неодноразово учні школи були учасниками районних конкурсів: агітбригад та «Екологічний календар» (географія), «Збережи ялинку» (біологія), декоративно-прикладного мистецтва (трудове навчання), «Юне обдарування» (початкові класи), «Мої права»(правознавство), «Об’єднаймося ж, брати мої» (історія та українська мова), «Писанковий дивосвіт» (образотворче мистецтво), «Кенгуру»(математика), «Левеня» (фізика), «Лелека» (історія), читців-декламаторів, «Вірю в майбутнє твоє, Україно!»(українська література), знавців рідної мови ім. Петра Яцика, презентації органів учнівського самоврядування; також представляли школу на районних предметних олімпіадах та спортивних змаганнях.
Колектив школи був учасником районного конкурсу художньої самодіяльності серед педагогічних колективів шкіл району.
Вихованці навчального закладу брали участь у конкурсі – захисті науково – дослідницьких робіт Рівненської малої академії наук у секції зарубіжна література та історія.
Декілька років в школі діє благодійний фонд ім. Віри Грицин-Алексійчук, колишньої вчительки нашої школи. Її син, владика Венедикт, організувавши цей фонд, спонсорує навчання випускникам школи, організовує екскурсії дітям та вчителям, кращі учні школи відпочивають в Карпатах та Польщі.
Адреса: 35061, Рівненська область, Рівненський район, с.Борщівка, в.Шевченка, 61а
Вебсайт закладу: https://borshchivkazosh.e-schools.info/
E-mail: borshchivkazosh@ukr.net
📎 Стратегія розвитку Борщівської гімназії Малолюбашанської сільської ради на 2021-2026 роки
📎 Освітня програма Борщівської гімназії Малолюбашанської сільської ради на 2021-2022 навчальний рік
