КЦС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ШЛЯХОМ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ НЕ ЧИНИТИ ПЕРЕШКОДИ У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ
Особа звернулася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.
Також позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій вона просила до ухвалення рішення в справі зобов`язати батька не чинити їй перешкоди у спілкуванні та побаченнях з дитиною.
Позивач покликалась на те, що вона відіграє основну роль у житті дитини, займається вихованням сина, слідкує за його здоров`ям. Батько приймає опосередковану участь у житті дитини, жодного разу не залишався з сином на тривалий час. Батько дитини перешкоджає їй у здійсненні своїх батьківських обов`язків, близько чотирьох місяців вона не бачить дитину та така поведінка відповідача може призвести до руйнування нормальних психо-емоційних зв`язків між нею та малолітнім сином.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки захід забезпечення позову, який просила вжити позивач, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами та за своїм змістом є самостійною позовною вимогою, яка не може бути вирішена у порядку статті 153 ЦПК України.
Апеляційний суд заяву позивача про забезпечення позову задовольнив. Суд апеляційної інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права матері на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітнього сина і саме під час вирішення даного спору підлягають доведенню твердження позивача про неправомірну зміну місця проживання дитини, дійшов висновку про доцільність забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача надати позивачу можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином кожної суботи місяця з 10:00 год до 13:00 год у присутності батька.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з позицією апеляційного суду.
ВС зазначив, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).
Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
ВС зауважив, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю (постанова від 29.09.2021 у справі № 490/1087/21).
