A A A K K K
для людей із порушенням зору
Малолюбашанська сільська рада
Рівненська область Рівненський район

УВАГА! АЛІМЕНТНІ ЗОБОВ’ЗАННЯ. Накопичення аліментів на картковому рахунку, а не їх витрачання на утримання дитини є підставою для ухвалення рішення про стягнення аліментів на користь САМЕ ДИТИНИ, а не одного з батьків (Тростянецький райсуд № 588/674/

Дата: 25.08.2021 10:10
Кількість переглядів: 263

Фабула судового акту: У сімейних конфліктах беруть участь три сторони – діти, матері та батьки.

При цьому, ураховуючи певні вікові та психологічні особливості дітей, сини та доньки як правило стають на обік однієї із сторін такого конфлікту.

Але ж ситуація, яка висвітлена у цьому судовому рішенні відрізняється від стандартної…

Норми Сімейного кодексу України визначають, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Проте, отримання одним із батьків аліментів на утримання дитини у жодному разі не позбавляю сина або доньку права на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 179 Сімейного кодексу України).

Суть рішення, що пропонується до уваги така.

Неповнолітня дитини після розлучення батьків, які вже створили нові родини, проживає у бабусі-матері її батька та перебуває під повним її піклуванням.

Проте, за рішенням суду, з батька дитини на користь колишньої дружини стягуються аліменти на утримання їх спільного сина.

При цьому мати, отримуючи аліменти, частково витрачала їх не тільки на утримання вказаної дитини, а ще й на користь своєї нової родини.

У зв’язку із цим дитина-отримувач аліментів подала до суду позов про стягнення аліментів на її утримання як з батька так із матері.

Позову заяву вмотивовано як доводами які вказано вище так і тим, що вона проживає у будинку бабусі, яка несе витрати на придбання продуктів харчування, предметів побуту, оплачує комунальні послуги, її розмір пенсії є недостатнім для його повноцінного утримання, кошти, які надходять від батьків мають мінливий характер та невизначений розмір, їх недостатньо для повноцінного утримання, хоча батьки мають безпосередній обов`язок щодо її матеріального утримання, така ситуація порушує її права, у добровільному порядку батьки не можуть вирішити між собою це питання, оскільки перебувають у конфлікті.

Під час судового розгляду справи батько дитини проти задоволення позову не заперечував, однак мати дитини спочатку заперечила проти його задоволення виходячи із того, що вона має напружені стосунки із сином, останній із нею тривалий час не проживає, раніше проживав із її матір`ю, а після смерті останньої став проживати із матір’ю її колишнього чоловіка. Кошти, які вона отримувала, як аліменти від колишнього чоловіка, вона використовувала на придбання для сина одягу, взуття, канцелярських товарів, ліків, продуктів харчування, оплату за харчування у школі, оплату за навчання у музичній школі, тощо, про що свідчать чеки. Також частину коштів від аліментів вона накопичує на картковому рахунку.

Однак у подальшому відповідач свою думку змінила та позов визнала.

В свою чергу суд став на бік дитини.

Задовольняючи позов суд дослідив докази того, що кошти, отримані як аліменти матір’ю дитини дійсно частково витрачались на її утримання.

Проте, судом було також встановлено факт наявності невикористаних аліментних коштів, отриманих від батька позивача, які матір дитини зберігає і зобов`язується повернути їй у найкоротший термін.

Саме цей факт став доказом того, що матір належним чином виконує свій обов`язок щодо належного утримання сина.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В свою чергу стаття 179 Сімейного кодексу України визначає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Оскільки встановлено, що позивач тривалий час не проживає із батьками, на даний час після отримання базової середньої освіти, продовжує навчання у коледжі поза місцем його постійного проживання із бабусею, враховуючи показів свідків, які позитивно характеризують позивача, суд вирішив, що позивач має право на самостійне одержання і розпорядження аліментами від батьків.

Справа № 588/674/19

2/588/324/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2019 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_5 , третьої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку ст. 18 Сімейного кодексу України із указаним позовом, як особа, що досягла 14 річного віку, який мотивував тим, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шлюб між якими розірваний за рішенням суду.

За рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 27.06.2007 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішення суду до повноліття дітей.

На теперішній час стягнення аліментів на його сестру ОСОБА_8 припинилося, оскільки вона досягла повноліття. Проте примусове стягнення на користь його матері ОСОБА_9 аліменти на його утримання продовжують стягуватися з батька у розмірі 2800,00 грн. щомісячно.

Після розірвання шлюбу кожен із його батьків створив нові сім`ї, зареєструвавши нові шлюби, де у них народилися діти.

Фактично з серпня 2017 року він не проживає разом із матір`ю і не є членом її сім`ї. Спочатку проживав із тепер покійною бабусею ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 27.01.2019 він постійно проживає як члені сім`ї із бабусею ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 . Він знаходиться під повним піклуванням бабусі ОСОБА_6 , навчається у Кам`янській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Тривалий час його матеріальне утримання безпосередньо здійснювалося виключно ОСОБА_6 , його матір, отримуючи сплачені батьком аліменти на його утримання, частково використовувала кошти на свою нову сім`ю, а частково витрачала на нього.

Посилаючись на те, що він проживає у будинку бабусі, яка несе витрати на придбання продуктів харчування, предметів побуту, оплачує комунальні послуги, її розмір пенсії є недостатнім для його повноцінного утримання, кошти, які надходять від батьків мають мінливий характер та невизначений розмір, їх недостатньо для повноцінного утримання, хоча батьки мають безпосередній обов`язок щодо його матеріального утримання, така ситуація порушує його права, у добровільному порядку батьки не можуть вирішити між собою це питання, оскільки перебувають у конфлікті, позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти на його утримання до досягнення ним повноліття у розмірі 50% мінімального прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком від 6 до 18 років;

- стягнути з ОСОБА_4 на його користь аліменти на його утримання до досягнення ним повноліття у розмірі 50% мінімального прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком від 6 до 18 років;

- припинити стягнення з ОСОБА_3 до ОСОБА_9 аліментів на його утримання за виконавчим листом Тростянецького районного суду Сумської області №2-462/2007, визнавши цей виконавчий лист таким, що втратив чинність.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали за викладених у ньому обставин, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що за рішенням суду він сплачує аліменти, має на утриманні, крім позивача, двох інших неповнолітніх дітей, один із яких потребує домашнього догляду та за медичними показниками на лікування якого витрачаються кошти. З приводу утримання сина із колишньою дружиною у нього давно триває конфлікт, так як мати використовує аліменти не за цільовим призначенням.

Відповідач ОСОБА_4 спершу проти позову заперечила, посилаючись на те, що вона має напружені стосунки із сином, останній із нею тривалий час не проживає, раніше проживав із матір`ю відповідачки, а після смерті останньої став проживати із ОСОБА_6 , матір`ю відповідача ОСОБА_3 Кошти, які ОСОБА_4 отримувала, як аліменти від колишнього чоловіка, вона використовувала на придбання для сина одягу, взуття, канцелярських товарів, ліків, продуктів харчування, оплату за харчування у школі, оплату за навчання у музичній школі, тощо, про що свідчать чеки. Також частину коштів від аліментів вона накопичує на картковому рахунку.

В судовому засіданні 01.10.2019 ОСОБА_4 позовні вимоги визнала, про що подала письмову заяву.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_4

Третя особи ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю підтримала заявлений позов, просила його задовольнити. При цьому указала, що її онук перебуває на її утриманні, проживає у її власному будинку. Батьки дитини надають матеріальну допомогу епізодично та цієї допомоги не вистачає на повноцінне утримання онука.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просить прийняти рішення на розсуд суду (а.с.206).

Суд, заслухавши позицію усіх учасників судового розгляду, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з 09.09.1995 по 01.10.2009 перебували у зареєстрованому шлюбі та мають спільних дітей: ОСОБА_8 , яка вже повнолітня, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-8).

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 27.06.2007 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 на утримання дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішення суду до повноліття дітей (а.с.10).

Стягнення аліментів за указаним рішенням на утримання ОСОБА_8 припинено у зв`язку із досягненням останньою повноліття.

11.06.2010 ОСОБА_3 створив нову сім`ю, де має спільних дітей- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_4 також створила нову сім`ю, зареєструвала шлюб спочатку зі ОСОБА_15 , з яким має сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім перебувала у шлюбі із ОСОБА_17 (а.с.81)

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач указав, що він навчається, проживає у бабусі, та перебуває на її матеріальному утриманні, кошти отримані матір`ю, як аліменти, витрачаються останньою частково на її нову сім`ю, а частково на нього, кошти, які надходять від батьків мають мінливий характер та невизначений розмір, їх недостатньо для повноцінного утримання.

На підтвердження указаних обставин позивачем надано такі докази: довідку Кам`янського закладу загальної середньої школи І-ІІІ ступенів Тростянецької міської ради про те, що ОСОБА_1 навчається у 9 класі (а.с.13); довідку про доходи Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про розмір пенсії ОСОБА_6 , отриманої нею у березні у сумі 6374,43 грн. (а.с.14).

Заперечуючи щодо заявленого позову, представником відповідача у судовому засіданні було надано докази на підтвердження виконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків та витрат на матеріальне утримання сина (а.с.33-42).

Із наданих представником позивача доказів судом установлено таке.

Згідно висновку органу опіки та піклування Тростянецької РДА Сумської області при здійсненні контролю за цільовим використанням аліментів ОСОБА_4 органом опіки та піклування, виходячи виключно із дослідження забезпечення основних потреб дитини, на підставі відомостей отриманих у результаті обстеження умов проживання ОСОБА_4 , установлено, що аліменти, отримані на дітей, ОСОБА_4 використовує за призначенням: купує одяг, взуття, канцелярські товари, ліки (а.с.33-34).

За довідкою комунального закладу Тростянецької міської ради «Тростянецька дитяча музична школа імені П.І.Чайковського» ОСОБА_1 . навчається у даному комунальному закладі. Внески за батьківську плату за перід з листопада 2018 року по квітень 2019 року сплачені у сумі 780 грн., заборгованість відсутня (а.с.35).

За інформацією Кам`янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів щоденну турботу про ОСОБА_1 здійснює бабуся ОСОБА_6 , відносини із матір`ю складні та напружені, вони часто сваряться, не знаходять спільної мови, за словами ОСОБА_1 - сварки виникають через фінанси. Матір відвідує батьківські збори, у телефонному режимі цікавиться навчанням сина, щороку бере участь у ремонті классу, здійснює оплату за обіди дитини у шкільній їдальні (а.с.36).

Службою у справах дітей Тростянецької РДА Сумської області була проведена роз`яснювальна бесіда із ОСОБА_1 та з`ясовано причину переїзду хлопця до ОСОБА_6 . Встановлено, що хлопець не має своєї внутрішньої позиції щодо конструктивного вирішення питання, так як спирається на свідогляд своєї бабусі. ОСОБА_1 оперує підлітковими негативними емоціями, а не врівноваженим глуздом. Свій супротив проживання разом із матір`ю мотивує повною відсутністю емоційного зв`язку із вітчимом, своїм законним правом після 14 років самостійно обрати місце проживання. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 доведено до відома, що відповідальність за життя, здоров`я та належний фізичний та психічний розвиток свого сина несе ОСОБА_4 (а.с.37).

02.08.2018 ОСОБА_4 зверталася до поліції із заявою про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 заважає нормально виховувати спільну дитину, не допомагає у вихованні та приїжджає до її двору із соціальними працівниками та влаштовує сварки. У ході перевірки указаної заяви установлено, що протягом тривалого часу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 триває конфліктна ситуація із приводу вирішення питання опіки над неповнолітнім ОСОБА_1 . Протиправні дії чи фізична сила з боку ОСОБА_3 відносно заявника жодного разу не застосовувалися (а.с.39).

21.06.2018 на засіданні комісії захисту прав дитини Тростянецької РДА Сумської області було вирішено рекомендувати матері та бабусі неповнолітнього ОСОБА_1 усунути конфлікти та сприяти поверненню хлопчика на проживання та виховання у родину матері (а.с.42).

Свідок ОСОБА_20 у суді підтвердив факти, що між сторонами виникли напружені стосунки, позивач тривалий час не проживає із батьками, незважаючи на сприяння соціальних служб, мати не знаходить спільної мови із сином, який категорично не бажає проживати із матір`ю і має претензії до неї щодо витрачання аліментів на його утримання.

Свідок ОСОБА_21 (рідна сестра позивача і дочка відповідачів) у суді показала, що мати усіляко намагалась налагодити стосунки із позивачем, приймала участь у його вихованні та утриманні, однак той не погоджується на повернення до родини, на даний час також обмежив спілкування із нею.

Допитана судом свідок ОСОБА_22 вказала, що позивач має напружені стосунки із матір`ю, яка не виконує своїх батьківських обов`язків щодо належного утримання сина.

02.05.2018 ОСОБА_4 придбала жилий будинок із будівлями і спорудами на земельній ділянці по АДРЕСА_2 (а.с.83-87). Як указувала відповідач, даний будинок вона придбала для створення належних матеріально-побутових умов, кошти на придбання будинку неї використані .за рахунок отриманих соціальних виплат при народженні найменшої дитини.

На підтвердження використання коштів на придбання одягу, взуття, поповнення інтернет та мобільного зв`язку, харчування для позивача відповідачем ОСОБА_4 надано копії чеків (а.с.40-41,122,188-192), оригінали з яких були оглянуті у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_23 також у суді підтвердила участь матері ОСОБА_4 у наданні коштів позивачу для навчання у музичній школі.

Разом із тим позивач частково заперечує проти наданих ОСОБА_4 доказів, зокрема щодо отримання ним від матері продуктів харчування.

Також відповідачем було надано виписку по картковому рахунку, як доказ того, що кошти отримані нею як аліменти вона частково накопичує на рахунку (а.с.124-125194-196).

Дослідивши у судовому засіданні вказані докази і розрахунки, проведені відповідачем ОСОБА_4 вбачається, що відповідачка використовувала на позивача за рахунок отриманих аліментів від відповідача ОСОБА_3 .. Крім того, нею визнаний факт наявності невикористаних аліментних коштів, отриманих від батька позивача - , які вона зберігає і зобов`язується повернути позивачу у найкоротший термін.

Однак, відповідач ОСОБА_4 не представила суду докази того, що вона витрачала на утримання позивача свої власні кошти, чи надавала йому матеріальну допомогу не у грошовому вигляді.

Таким чином, суд вважає, що надані стороною відповідача докази не свідчать про те, що ОСОБА_4 виконує свій обов`язок щодо належного утримання сина ОСОБА_1 .

Із наданих відповідачем ОСОБА_3 доказів судом установлено, що відповідач має у власності жилий будинок по АДРЕСА_1 та транспортний засіб. Син відповідача - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , часто хворіє та потребує домашнього догляду. На лікування дитини придбаваються медикаменти (а.с.58-72).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить з того, що сторони мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини та зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також враховує обставини, передбачені ст.182 СК України, відносно стану здоров`я та матеріального становища дитини, платника аліментів, інших обставин, що мають значення для справи.

Із досліджених матеріалів справи, судом не установлено, що неповнолітній ОСОБА_1 має незадовільний стан здоров`я чи потребує додаткових витрат на розвиток його здібностей. Відомостей, що платники аліментів мають незадовільний стан здоров`я чи є непрацездатні, судом також не установлено.

Щодо майнового стану відповідачів, установлено, що платник аліментів ОСОБА_3 працює у ТОВ «ФК «Здоров`я» на посаді механіка та за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року він отримав заробітну плату у розмірі 127524,84 грн., із якої утримані аліменти у сумі 17109,58 грн. (а.с.12).

Отже, свій обов`язок по сплаті аліментів за рішенням суду відповідач виконує.

Відповідач ОСОБА_4 також працює пекарем у ФОП ОСОБА_24 та її заробітна плата у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року склала 24202,74 грн. (а.с.38).

Таким чином, судом установлено, що відповідачі мають такий майновий стан, який дозволяє їм сплачувати аліменти на утримання їх сина. Зважаючи на те, що батьки позивача не можуть у позасудовому порядку вирішити питання щодо утримання їх сина, який проживає разом із бабусею та частково перебуває на її утриманні, а на даний час позивач навчається у коледжі, проживає у гуртожитку, суд вважає за необхідне вирішити спір шляхом стягнення аліментів на дитину.

Стаття 179 Сімейного кодексу України визначає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Оскільки встановлено, що позивач тривалий час не проживає із батьками, на даний час після отримання базової середньої освіти, продовжує навчання у коледжі поза місцем його постійного проживання із бабусею ОСОБА_6 , враховуючи показів свідків, які позитивно характеризують позивача, суд вважає що позивач має право на самостійне одержання і розпорядження аліментами від батьків.

Так як ОСОБА_4 на даний час продовжує отримувати аліменти за виконавчим листом від ОСОБА_3 на утримання позивача, однак суд вирішив про застосування у даних правовідносинах статтю 179 СК України та стягнути із батьків аліменти на користь дитини, слід припинити стягнення за вказаним виконавчим листом.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а визнання позову відповідачами не суперечить закону, не порушує права та законні інтереси інших осіб, вирішує спір, тому має бути прийняте судом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідачів підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,141,259,264,265,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (проживає: АДРЕСА_3 ) аліменти на його утримання у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт з безконтактним електронним носієм НОМЕР_1 від 05.12.2017, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (проживає: АДРЕСА_3 ) аліменти на його утримання у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.04.2019 і до досягнення ним повноліття.

Припинити стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання ОСОБА_1 , за виконавчим листом виданим Тростянецьким районним судом Сумської області від 27.06.2007 у справі №2-462/2007, з моменту набрання рішення законної сили.

Рішення у частині стягнення аліментів з ОСОБА_4 підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць з 18.04.2019 по 17.05.2019 включно.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складене 07.10.2019.

Суддя


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора