Методичні рекомендації для батьків Мирненського ЗДО " Журавлик-2"
Директор
Августинович Ганна Іванівна
Як навчити дітей ставити запитання по суті
1. Запасіться часом.
Спілкуючись з дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві 15-20 хвилин.
2. Вислуховуйте дитину до кінця.
Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте її до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по-друге , так ви засвідчите значущість дитячого запитання.
3. З’ясовуйте, про що йдеться.
Якщо вам не цілком зрозуміли суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а уточніть, що саме цікавить малюка.
4. Конкретизуйте запитання дітей.
Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти не знаєш як відрізнити круг від овала?»
5. Не бійтеся повторюватися.
Навіть якщо дошкільник уп’яте ставить одне й теж саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У дітей дошкільного віку пам’ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач, тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.
6. Не соромтеся не знати.
Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи інтернеті.
7. Правильно ставте запитання самі.
Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:
– Я хочу тебе запитати…;
– Скажи, будь-ласка…;
– Мені цікаво…;
– Як ти вважаєш…
8. Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.
Шановні дорослі!
Лише уважне і поважливе ставлення до дитини під час спілкування сприятиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.
Правила виховання дітей
Не можна принижувати дитину. Приниження руйнують позитивну самооцінку. Малюк починає відчувати провину за те, що він живе на світі. У результаті може вирости глибоко нещасна людина.
Не треба погрожувати. Погрози змушують дитину боятися й ненавидіти дорослого, який їй погрожує. Від погроз дитина не перестане поводитися абияк, а якщо навіть і перестане, то лише в присутності дорослого, але потім обов’язково «відіграється».
Не слід вимагати обіцянку погрозами . Обіцянка, як і погроза, відноситься до майбутнього — коли ще вона здійсниться? А дитина живе сьогодні, в теперішньому часі. Насильне вимагання обіцянок розвине в ній почуття провини, або цинічність у словах та справах.
Нерозумно вимагати негайної покірності . Дитина не робот і не зомбі, їй потрібен час, щоб зрозуміти й прийняти чи не прийняти вашу настанову. Попереджайте малюка, що час гри скоро закінчиться. Навіть у беззастережних обов’язках має лишатися ілюзія самостійності.
Не слід допікати опікуючись. Інакше дитина ніколи не відчує, що може зробити щось сама. А це знижує самооцінку й призводить до формування психологічних комплексів. Окрім цього, зайва опіка привчає дитину до думки, що можна не напружуватися — й так усе для тебе зроблять.
Не можна сліпо потурати дитині.Чим конкретніші «так» і «ні», тим простіше дитині зрозуміти, чого хоче від неї дорослий. Деякі правила малюк засвоюватиме швидко, інші ж потребуватимуть більше часу й терпіння.
Слід бути послідовним, аби досягнути розуміння. Дитина не в змозі зрозуміти дорослі «інколи», «можливо», «подекуди» й «лише на свята». Чи можна навчитися переходити дорогу, якби в понеділок, вівторок і четвер червоний колір означав «стоп», а в середу й суботу — «можна перейти»?
Вперше до садочка
Прихід у дитячій навчальний заклад – перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями, сусідами, або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І – от багато незнайомих облич, нова обстановка… Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками побудьте неподалік. Якщо навіть дитина трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину.
Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім – на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми зацікавлюють малят і вони звикають до дитячого садочку. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте до самообслуговування,але закласти їх пам'ять у сім'ї, як і навички гігієни.
Батьків часто турбує, як одягати дитину до дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дітей і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись й одягатися. Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терпеливими – нехай учиться самостійно,сам дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на гру.
Як підготувати дитину до ЗДО
Рекомендації для батьків
Як правильно підготувати дитину раннього віку до вступу в дитячий садок
1. Передусiм слiд органiзувати життя дитини в сiм’ї вiдповiдно до режиму дня, якого дотримуються в дошкiльному закладi. Цим ви значно полегшите малятi процес звикання до ясел.
2. Добре, якщо зацiкавите дитину дитячим садком, выкличете бажання йти туди. Для цього пiд час прогулянок з дитиною покажiть будiвлю дошкiльного закладу, iгровi майданчики, разом поспостерiгайте за грою дiтей, розкажiть про їхне життя у яслах. Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: «Не слухатимешся – вiддам у садок.” Це викличе страх перед дошкiльним закладом, погiршить стан дитини в перiод звикання до незнайомого оточення.
3. Дитина значно легше пристосусться до умов суспiльного виховання, якщо в сiм’ї вона володiє елементарними навичками самостiйностi.
Iнодi, прагнучi зекономити час, батьки поспiшають самi вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в не необхiдних умiнь. Такi дiти, звикнувши до надмiрно опiки, в дошкiльному закладi почуваються безпорадними i самотнiми. Не шкодуйте часу – малятi це дуже знадобиться.
4. Дуже важливо навчити маля гратися. Діти, якi тривало, не вiдволiкаючись, граються iграшками, захоплюються грою i рiдко згадують про розлуку з рiдними, легше звикають до нового оточення.
5. Одна з головних причин труднощiв перших днiв дитини в дошкiльному закладi – недостатнiй досвiд спiлкування з iншими дорослими i дiтьми. Дитина, яка спiлкусться лише з членами своєї родини, боться стороннiх, не вмiє правильно реагувати на їхнi звертання. Опинившись серед дiтей, незнайомих людей, таке маля почувається неспокiйно. Iнодi батьки самi мимоволi формують у дитини негативне ставлення до стороннiх, говорячи: “Не слухатимешся, оцей злий дядько тебе забере”.
6. Значну увагу слiд приділяти розвитку мовлення. Це теж полегшить адаптацiю, дитина зможе висловити своє бажання, повiдомити про потребу за допомогою хоча б одного-двох слiв або вiдповiдаючи на запитання простим “так” чи “нi”, i вихователь зможе допомогти їй.
7. Прагнiть оформити маля в дошкiльний заклад хоч за два-три тижнi до виходу матерi на роботу, щоб можна було поступово збiльшувати тривалiсть перебування дитини у закладi.
Не слiд у перший день залишати дитину до вечора у групi, бо таке тривале перебування в незнайомому оточеннi – велике навантаження для нет. Краще спочатку приводити малюка на прогулянку або ввечерi. коли частина дiтей уже пiшла додому, i педагог зможе придiлити уваги новому вихованцю. Нiколи не виявляйте у присутностi дитини свох переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться вiддавати її до садочка.
Як треба батькам готувати дитину дошкільного віку до відвідування дитячого садка
1.Не обговорювати при маляті хвилюючі Вас проблеми, пов'язані з дитячим садком.
2. Заздалегідь довідатися в дільничного лікаря, який тип адаптації можливий у дитини, вчасно прийняти всі міри при незадовільному прогнозі.
3. Якомога раніше провести оздоровчі заходи, які призначив лікар.
4. Відправити дитину в дитячий садок лише за умови, що вона здорова.
5. Не віддавати дитини в дитячий сад у розпалі кризи трьох років.
6.3аздалегідь довідатися всі нові моменти в режимі дня в дитячому садку й ввести їх у режим дня дитини вдома.
7. Підвищити роль заходів, що загартовують.
8. Оформити в дитячий сад за місцем проживання.
9. Якомога раніше познайомити малюка з дітьми в дитячому саду та з вихователями групи, куди він незабаром прийде.
10. Намагатися віддати його в групу дитячого саду, де в дитини є знайомі ровесники, з якими він раніше грав удома або у дворі.
11. Настроїти малюка як можна позитивніше до його надходження в дитячий сад.
12. Учити дитини будинку всім необхідним навичкам самообслуговування.
13. Не загрожувати дитині дитячим садом як можливим покаранням.
14.Готовити дитину до тимчасової розлуки з Вами, дати зрозуміти малюку, що це неминуче тільки тому, що він уже великий.
15. Не нервувати й не показувати свою тривогу напередодні надходження дитини в дитячий сад.
16. Планувати свою відпустка так, щоб Ви могли перший час не залишати дитину на цілий день у дитячому садку.
17. Увесь час пояснювати малюку, що він для Вас, як і колись є ЛЮБИМИМ.
18. Налаштовувати дитину на позитивне відношення до дитячого саду, що це дуже здорово, що вона доросла до саду й стала такою дорослою.
Адаптація
Ознаки важкої адаптації дитини
1. Негативні емоції – пригніченість, постійне пхикання, плач, не відповідає на питання й т.д.
2. Страх – невідомої обстановки, зустрічі з незнайомими людьми, страх, що не заберуть додому, острах зрадництва батьків.
З. Гнів – приводом може послужити все.
4. Рухова активність – рідко зберігається в межах норми: або сильно загальмований, або гіперактивний.
5. Сон – на початку може бути відсутнім, неспокійним, перериваться схлипуванням, раптовим пробудженням – це ознака адаптованості дитини.
6. Апетит – чим менш сприятливо адаптується дитина, тим гірше апетит.
7. Соціальні контакти – у перші дні може бути замкнутою, нелюдимою прагнути до контакту тільки з дорослими.
8. Пізнавальна діяльність – знижується, вгасає на тлі стресових реакцій.
9. Мова – міняється, бідніє словниковий запас.
Рекомендації для вихователів
Як полегшити адаптаційний період дітей у групі дошкільного закладу
- Налагодити тісний позитивний зв’язок з батьками дитини, яка буде відвідувати групу.
- Ознайомити батьків з режимом дня у дошкільному закладі та рекомендувати дотримуватися його вдома.
- Встановити позитивний, доброзичливий настрій у групі та у відношеннях до дітей.
- Зустрічати дітей посмішкою та лагідними словами у роздягальні, швиденько переключати увагу дитини від тяжкого розлучення з батьками (можна використовувати ляльки-рукавички з лялькового театру).
- Заспокоїти дитину після прощання з батьками, привернути увагу до іграшок, предметів кімнати, показати де малюк буде їсти, відпочивати, грати та т.і.
- Називати дитину за ім’ям так, як її зазвичай звуть вдома.
- Не вводити у перші дні перебування дитини у групі жорсткі обмеження, правила, дитини потрібен час, щоб їх зрозуміти та звикнути.
- Не дорікайте і не лайте дитину, якщо в неї щось не виходить, не акцентуйте уваги інших дітей.
- Відносьтеся до дитини так, як до своєї власної, так як би ви хотіли, щоб поводилися з вашою.
10. Пам’ятайте, від першого враження дитини залежить і її ставлення до Вас і до закладу в цілому!
ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ батькам з дитиною, коли вона уперше почала відвідувати дитячий садок.
І. Не залишати його в дошкільній установі на цілий день, якомога раніше забирати його додому.
2. Створити спокійний безконфліктний клімат для нього в родині.
3. Щадити його ослаблену нервову систему.
4. Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.
5. Якомога раніше повідомити медсестрі й вихователеві про особистісні особливості дитини.
б. Не кутати дитини, а одягати його так, як необхідно відповідно до температури.
7. Створювати у вихідні дні будинку для нього режим такої ж, як і в дитячому саду.
8. Не реагувати на витівки дитини й не карати його за капризи.
9. При виявленій зміні у звичайному поводженні дитини якомога раніше звернутися до лікаря.
10. При вираженні невротичної реакції залишити маля на кілька днів вдома й виконувати приписання лікаря.
ЯК НЕ ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ батькам з дитиною, коли вона уперше почала відвідувати дитячий сад.
1. У присутності дитини погано говорити про дитячий садок.
2. "Карати" дитини садком і пізно забирати її додому.
З. Заважати її контактам з дітьми в групі.
4. Увесь час кутати дитини, одягати не по сезоні.
5. Конфліктувати із нею вдома.
б. Карати за капризи.
7. У вихідні дні різко міняти режим дня дитини.
8. Увесь час обговорювати в її присутності проблеми, пов'язані з дитячим садком.
9. Не звертати увагу на відхилення у звичайному поводженні дитини.
10. Не виконувати всі приписання лікаря.
