A A A K K K
для людей із порушенням зору
Малолюбашанська сільська рада
Рівненська область Рівненський район

Методичні рекомендації для батьків Мирненського ЗДО " Журавлик-2"

Дата: 01.08.2019 11:18
Кількість переглядів: 446

 

Директор

Августинович Ганна Іванівна

 

 

Як навчити дітей ставити запитання по суті

1. Запасіться часом.

Спілкуючись з дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві 15-20 хвилин.

2. Вислуховуйте дитину до кінця.

Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте її до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по-друге , так ви засвідчите значущість дитячого запитання.

3. З’ясовуйте, про що йдеться.

Якщо вам не цілком зрозуміли суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а  уточніть, що саме цікавить малюка.

4. Конкретизуйте запитання дітей.

Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти  не знаєш як відрізнити круг від овала?»

5. Не бійтеся повторюватися.

Навіть якщо дошкільник уп’яте ставить одне й теж саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У дітей дошкільного віку пам’ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач, тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.

6. Не соромтеся не знати.

Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи інтернеті.

7. Правильно ставте запитання самі.

Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:

–         Я хочу тебе запитати…;

–         Скажи, будь-ласка…;

–         Мені цікаво…;

–         Як ти вважаєш…

8. Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.

 

 

 

Шановні дорослі!

Лише уважне і поважливе ставлення  до дитини під час спілкування сприятиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.

Правила виховання дітей

Не можна принижувати дитину. Приниження руйнують позитивну самооцінку. Малюк починає відчувати провину за те, що він живе на світі. У результаті може вирости глибоко нещасна людина.

Не треба погрожувати. Погрози змушують дитину боятися й ненавидіти дорослого, який їй погрожує. Від погроз дитина не перестане поводитися абияк, а якщо навіть і перестане, то лише в присутності дорослого, але потім обов’язково «відіграється».

Не слід вимагати обіцянку погрозами . Обіцянка, як і погроза, відноситься до майбутнього — коли ще вона здійсниться? А дитина живе сьогодні, в теперішньому часі. Насильне вимагання обіцянок розвине в ній почуття провини, або цинічність у словах та справах.

Нерозумно вимагати негайної покірності . Дитина не робот і не зомбі, їй потрібен час, щоб зрозуміти й прийняти чи не прийняти вашу настанову. Попереджайте малюка, що час гри скоро закінчиться. Навіть у беззастережних обов’язках має лишатися ілюзія самостійності.

Не слід допікати опікуючись. Інакше дитина ніколи не відчує, що може зробити щось сама. А це знижує самооцінку й призводить до формування психологічних комплексів. Окрім цього, зайва опіка привчає дитину до думки, що можна не напружуватися — й так усе для тебе зроблять.

Не можна сліпо потурати дитині.Чим конкретніші «так» і «ні», тим простіше дитині зрозуміти, чого хоче від неї дорослий. Деякі правила малюк засвоюватиме швидко, інші ж потребуватимуть більше часу й терпіння.

Слід бути послідовним, аби досягнути розуміння. Дитина не в змозі зрозуміти дорослі «інколи», «можливо», «подекуди» й «лише на свята». Чи можна навчитися переходити дорогу, якби в понеділок, вівторок і четвер червоний колір означав «стоп», а в середу й суботу — «можна перейти»?

Вперше до садочка

Прихід у дитячій навчальний заклад – перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями, сусідами, або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І – от багато незнайомих облич, нова обстановка… Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками побудьте неподалік. Якщо навіть дитина трохи  поплаче без  вас, вихователь зуміє утішити й забавити  дитину.                                                       

      Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім  –  на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми зацікавлюють малят і вони звикають до дитячого садочку. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними.  Розповідайте  дитині  якомога більше доброго про садок і активно привчайте до самообслуговування,але закласти  їх пам'ять у сім'ї, як і навички гігієни.

      Батьків часто турбує, як одягати дитину до дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дітей і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись й одягатися. Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терпеливими – нехай учиться самостійно,сам дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на гру.

 

Як підготувати дитину до ЗДО

Рекомендації для батьків

Як правильно підготувати дитину раннього віку  до вступу в дитячий садок

1. Передусiм слiд органiзувати життя дитини в сiм’ї  вiдповiдно до режиму дня, якого дотримуються в дошкiльному закладi. Цим ви значно полегшите малятi процес звикання до ясел.
2. Добре, якщо зацiкавите дитину дитячим садком, выкличете бажання йти туди. Для цього пiд час прогулянок з дитиною покажiть  будiвлю дошкiльного закладу, iгровi майданчики, разом поспостерiгайте за грою дiтей, розкажiть про їхне життя у яслах. Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: «Не слухатимешся – вiддам у садок.” Це викличе страх перед дошкiльним закладом, погiршить стан дитини в перiод звикання до незнайомого оточення.
3. Дитина значно легше пристосусться до умов суспiльного виховання, якщо в сiм’ї  вона володiє елементарними навичками самостiйностi.
Iнодi, прагнучi зекономити час, батьки поспiшають самi вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в не необхiдних умiнь. Такi дiти, звикнувши до надмiрно опiки, в дошкiльному закладi почуваються безпорадними i самотнiми. Не шкодуйте часу – малятi це дуже знадобиться.
4. Дуже важливо навчити маля гратися. Діти, якi тривало, не вiдволiкаючись, граються iграшками, захоплюються грою i рiдко згадують про розлуку з рiдними, легше звикають до нового оточення.
5. Одна з головних причин труднощiв перших днiв дитини в дошкiльному закладi – недостатнiй досвiд спiлкування з iншими дорослими i дiтьми. Дитина, яка спiлкусться лише з членами своєї родини, боться стороннiх, не вмiє правильно реагувати на їхнi звертання. Опинившись серед дiтей, незнайомих людей, таке маля почувається неспокiйно. Iнодi батьки самi мимоволi формують у дитини негативне ставлення до стороннiх, говорячи: “Не слухатимешся, оцей злий дядько тебе забере”.
6. Значну увагу слiд приділяти розвитку мовлення. Це теж полегшить адаптацiю, дитина зможе висловити своє бажання, повiдомити про потребу за допомогою хоча б одного-двох слiв або вiдповiдаючи на запитання простим “так” чи “нi”, i вихователь зможе допомогти їй.                                                        

7. Прагнiть оформити маля в дошкiльний заклад хоч за два-три тижнi до виходу матерi на роботу, щоб можна було поступово збiльшувати тривалiсть перебування дитини у закладi.
 Не слiд у перший день залишати дитину до вечора у групi, бо таке тривале перебування в незнайомому оточеннi – велике навантаження для нет. Краще спочатку приводити малюка на прогулянку або ввечерi. коли частина дiтей уже пiшла додому, i педагог зможе придiлити уваги новому вихованцю. Нiколи не виявляйте у присутностi дитини свох переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться вiддавати її до садочка.

 

Як треба батькам готувати дитину дошкільного віку до відвідування дитячого садка

1.Не обговорювати при маляті хвилюючі Вас проблеми, пов'язані з дитячим садком.     

2. Заздалегідь довідатися в дільничного лікаря, який тип адаптації можливий у дитини, вчасно прийняти всі міри при незадовільному прогнозі.

3. Якомога раніше  провести оздоровчі заходи, які призначив лікар.

4. Відправити дитину в дитячий садок лише за умови, що вона здорова.

5. Не віддавати дитини в дитячий сад у розпалі кризи трьох років.

6.3аздалегідь довідатися всі нові моменти в режимі дня в дитячому садку й ввести їх у режим дня дитини вдома.

7. Підвищити роль  заходів, що загартовують.

8. Оформити в дитячий сад за місцем проживання.

9. Якомога раніше  познайомити малюка з дітьми в дитячому саду та з вихователями групи, куди він незабаром   прийде.

10. Намагатися віддати його в групу дитячого саду, де в дитини є знайомі ровесники, з якими він раніше грав удома або у дворі.

11. Настроїти малюка як можна позитивніше до його надходження в дитячий сад.

12. Учити дитини будинку всім необхідним навичкам самообслуговування.                           

13. Не загрожувати дитині дитячим садом як можливим покаранням.                                                    

14.Готовити дитину до тимчасової розлуки з Вами, дати зрозуміти малюку, що це неминуче тільки тому, що він уже великий.

15. Не нервувати й не показувати свою тривогу напередодні надходження дитини в дитячий сад.

16. Планувати свою відпустка так, щоб Ви могли перший час не залишати дитину на цілий день у дитячому садку.

17. Увесь час пояснювати малюку, що він для Вас, як і колись є ЛЮБИМИМ.

18. Налаштовувати дитину на позитивне відношення до дитячого саду, що це дуже здорово, що вона доросла до саду й стала такою дорослою.

 

Адаптація

Ознаки важкої адаптації дитини

1. Негативні емоції – пригніченість, постійне  пхикання, плач, не відповідає на питання й т.д.

2. Страх –  невідомої обстановки, зустрічі з незнайомими людьми, страх, що не заберуть додому, острах зрадництва батьків.

З. Гнів – приводом може послужити все.

4. Рухова активність – рідко зберігається в межах норми: або сильно загальмований, або гіперактивний.

5. Сон – на початку може бути відсутнім, неспокійним, перериваться схлипуванням, раптовим пробудженням – це ознака адаптованості дитини.

6. Апетит –  чим менш сприятливо адаптується дитина, тим гірше апетит.

7. Соціальні контакти – у перші дні може бути замкнутою, нелюдимою прагнути до контакту тільки з дорослими.

8. Пізнавальна діяльність – знижується, вгасає на тлі стресових реакцій.

9. Мова –  міняється, бідніє словниковий запас.

 

Рекомендації для вихователів

Як полегшити адаптаційний період  дітей у групі дошкільного закладу

  1. Налагодити тісний позитивний  зв’язок з батьками дитини, яка буде відвідувати групу.
  2. Ознайомити батьків з режимом дня у дошкільному закладі та рекомендувати дотримуватися його вдома.
  3. Встановити позитивний, доброзичливий настрій у групі та у відношеннях до дітей.
  4. Зустрічати дітей посмішкою та лагідними словами у роздягальні, швиденько переключати увагу дитини від тяжкого розлучення з батьками (можна використовувати ляльки-рукавички з лялькового театру).
  5. Заспокоїти дитину після прощання з батьками, привернути увагу до іграшок, предметів кімнати, показати де малюк буде їсти, відпочивати, грати та т.і.
  6. Називати дитину за ім’ям так, як її зазвичай звуть вдома.
  7. Не вводити у перші дні перебування дитини у групі жорсткі обмеження, правила, дитини потрібен час, щоб їх зрозуміти та звикнути.
  8. Не дорікайте і не лайте дитину, якщо в неї щось не виходить, не акцентуйте уваги інших дітей.
  9. Відносьтеся до дитини так, як до своєї власної, так як би ви хотіли, щоб поводилися з вашою.

10.   Пам’ятайте, від першого враження дитини залежить і її ставлення до Вас і до закладу в цілому!

 

ЯК  ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ  батькам з дитиною, коли вона уперше почала відвідувати дитячий садок.

І. Не залишати його в дошкільній установі на цілий день, якомога раніше  забирати його додому.

2. Створити спокійний безконфліктний клімат для нього в родині.

3. Щадити його ослаблену нервову систему.

4. Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.

5. Якомога раніше  повідомити медсестрі й вихователеві про особистісні особливості дитини.

б. Не кутати дитини, а одягати його так, як необхідно відповідно до  температури.

7. Створювати у вихідні дні будинку для нього режим такої ж, як і в дитячому саду.

8. Не реагувати на витівки дитини й не карати його за капризи.

9. При виявленій зміні у звичайному поводженні дитини якомога раніше  звернутися до лікаря.

10. При вираженні невротичної реакції залишити маля на кілька днів вдома й виконувати приписання лікаря.            

ЯК НЕ ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ  батькам з дитиною, коли вона уперше почала відвідувати дитячий сад.

1. У присутності дитини погано говорити про дитячий садок.

2. "Карати" дитини  садком і пізно забирати її додому.

З. Заважати її контактам з дітьми в групі.

4. Увесь час кутати дитини, одягати не по сезоні.

5. Конфліктувати із нею вдома.

б. Карати за капризи.

7. У вихідні дні різко міняти режим дня дитини.

8. Увесь час обговорювати в її присутності проблеми, пов'язані з дитячим садком.

9. Не звертати увагу на відхилення у звичайному поводженні дитини.

10. Не виконувати всі приписання лікаря.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь