Мирненський ліцей
На межі ХІХ-ХХ століть у Печалівці працювала церковно-приходська школа, в якій навчалося 100 учнів. Навчально-виховний процес здійснювали двоє вчителів. Одним з них був П.Гирко, якого за активну участь в громадсько-просвітницькій роботі школи було звільнено з роботи і вислано в північні райони. Пізніше П.Гирко проживав у Москві, помер в 1973 році. До революції в селі середню освіту мали - П. Драганчук та М. Кур'ята.
В 30-х роках ХХ ст. в селі діяла польська школа, яка була розміщена в приміщенні теперішнього кіноклубу. Вона мала назву «школа повшехна», тобто початкова. Навчання проводилось у дві зміни. Навчалося в школі 50 учнів. Вчителями було подружжя Стоцьких. Спочатку навчання велося тільки польською мовою. Потім вчителька Барбара Стоцька добилася, щоб навчання у першому класі проводилося рідною українською мовою. Прислали ще вчителів - Стебу та Грабаля. Барбара Стоцька не мала своїх дітей, але дбала про інших. Вона бачила, що приміщення школи дуже мале, а тому дала гроші братам Драганчукам на спорудження будинку, частина якого була зайнята під школу. У 1934 році було орендовано ще одне приміщення – в хаті Салівончука Опанаса. З'явилася можливість поділити класи. З Польщі приїхали ще дві вчительки - Анна Закшевська та Емілія Мацієва. Навчання повністю з усіх предметів велося на польській мові.
Для польських дітей діяла окрема школа, розміщена в урочищі Політовці. В 1935 році поляки почали будувати нове велике приміщення школи, в якому мав також розміщуватися і госпіталь. У 1937 році тут було відкрито семирічну школу. На той час вона була однією з двох шкіл у районі і мала назву «Повшехна семикласна школа» спільна для польських і українських дітей. З Польщі були прислані вчителі, які проводили навчання повністю польською мовою. Керовніком (директором) був Римарчик Євгеній.
Зі спогадів жителя с.Мирне Захарчука Пилипа Григоровича (1926 р.н.): «Навчання в школі проводилося польською мовою. Тільки один раз в тиждень вивчали українську мову. Між польськими і українськими дітьми панувала національна ворожнеча. Поляки називали наших дітей «мужиками», «жюбариками», «кацапами»».
У 1938 році семирічку закінчило 8 українських дітей – Ніна Дмитрук, Іван Омелянчук, Олександра Коваль та ін.. В 1939 році з приходом радянської влади прийшла і реорганізація школи, навчання велося лише українською мовою. У 1941 році був перший випуск семирічної школи. Випускниками були – Яків Русак, Пилип Захарчук, Андрій Гаврилюк.
Під час війни (1941-1944 рр.) навчання в школі було припинено. У 1942 році почалася епідемія тифу, у школі зробили частково госпіталь, а частина приміщення була відведена під конюшню. В 1944 році після визволення Рівненської області, Костопільського району і села від німецьких загарбників навчання відновили, організували вечірню школу. Директорами були Новак Людвіг та Миколайчик Володимир.
В селі було взято курс на ліквідацію неписьменності. Культармійці з ліквідації неписьменності спочатку працювали на громадських засадах, а пізніше отримували за це гроші. Культармійцями з ліквідації неписьменності були учні старших класів – Коваль К.П., Григор'єва Р.І., Мишкевич В.Г.,Турчина К.О., Карповець О.А., Кузько М.І., та інші. У 1954 році був перший випуск середньої школи. Випускниками були В.Салівончук, А.Касянчук, М.Поліщук, М.Мельничук та інші. Вчителями були – Хуснудінова Н.Х., Шевченко Я.В.
У 1976 році було побудовано в центрі села нову триповерхову середню школу. Нову школу будували з січня 1973 р. по листопад 1976 р., на будівництві працювали 75 будівельників (25 місцевих). Будівельну бригаду очолював Довгалюк Д.С. Шефи будівництва – колгосп ім.. ХХІІ з'їзду КПРС (голова колгоспу Кухарчук І.А.) Кошторисна вартість школи - 450 тис. крб. У новозбудованій школі були наявні 17 класних кімнат на 540 місць; актова зала; їдальня на 100 місць; майстерня; спортзала. У 1976-1986 роках директором школи був Якобчук Анатолій Прокопович. В цей час у школі налічувалося 16 одиниць техніки (2 вантажні машини, автобус, грейдер). Школа готувала трактористів-машиністів широкого профілю із врученням відповідних посвідчень. Школа була забезпечена кіноапаратурою, швейними машинами. Демонструвалися кінофільми для школярів. 200 учнів відвідували групу продовженого дня. Цікаво було проведено першу республіканську нараду з трудового навчання. Частими гостями були делегації із-за кордону. У школі працював табір праці і відпочинку для учнів старших класів, всі учні харчувалися, цікаво проводили дозвілля.
З 1986 по 2002 рік директором школи був Шолодько Віталій Антонович. У школі створено Зал бойової і трудової слави під керівництвом Чмира Віктора Івановича. Належне місце займало поглиблене вивчення образотворчого мистецтва, створено кабінет естетики. Шолодько В.А. запровадив у школі 10 - бальну систему оцінювання знань та вмінь учнів. Для відпочинку вчителів було створено кімнату психологічного розвантаження. При бібліотеці працювала читальна зала. З 2002 по 2005 рік директором школи був Фесюк Володимир Іванович. У школі введено природничий профіль навчання з екологічним напрямком. Створено еколого-краєзнавчий центр «Ойкумена». Зібрано картини місцевих художників і створено картинну галерею. Для підвищення фахового рівня вчителів у школі діє методичний кабінет. З 2005 року по 2014 рік директор школи – Ширшун Ірина Миколаївна. З 2014 по 2017 року директор школи Фесюк Олена Василівна. З 2017 року школу очолює Степанюк Юлія Вікторівна.
У 2018 році Рішенням Малолюбашанської сільської ради Мирненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів прийнято із спільної власності територіальних громад Костопільського району у комунальну власність Малолюбашанської сільської ради та створено на базі майна Мирненської загальноосвітньої школи І-ІІІ супенів Мирненський ліцей.
Методична робота ліцею спрямована на впровадження компетентністного підходу до навчально-виховного процесу шляхом застосування педагогічних інновацій для забезпечення життєтворчості кожної особистості. До послуг учнів - кімната школяра, актова та спортивна зали, спортивний стадіон, бібліотека з читальною залою, 22 навчальні кабінети, 4 класні кімнати, комп’ютерний клас, у якому діє 11 комп’ютерів, є підключення до мережі Internet, дві майстерні. Загальна площа навчальних приміщень становить 1096 кв.м.
Навчально-виховний процес забезпечують 31 учитель.
Якісний склад коллективу:
-
Спеціалісти вищої категорії – 10 чоловік
-
Старший учитель – 5
-
Спеціалісти І категорії – 4
-
Спеціалісти ІІ категорії –5
Список вчителів Мирненського ліцею
1. Степанюк Юлія Вікторівна - директор, вчитель математики;
2. Кишман Ніна Леонідівна - заступник з навчально-виховної роботи, вчитель зарубіжної літератури, української мови
3. Мишкевич Алла Володимирівна - заступник з виховної роботи, вчитель математики;
4. Романович Тетяна Володимирівна – вчитель української мови та літератури;
5. Фесюк Володимир Іванович – вчитель української мови та літератури, захисту Вітчизни, технології;
6. Голиш Тамара Федорівна – вчитель зарубіжної літератури, основ здоров’я, захисту Вітчизни;
7. Лукомська Вікторія Анатоліївна – вчитель англійської мови;
8. Лукашенко Оксана Миколаївна – вчитель англійської мови;
9. Глудик ЛюдмилаІванівна – вчитель історії, правознавства;
10. Поліщук Надія Сергіївна – вчитель математики;
11. Рожко Володимир Олександрович – вчитель фізики, інформатики, креслення;
12. Мохнар Руслана Анатоліївна – вчитель географії, природознавства;
13. Будько Лариса Іванівна –вчитель біології, початкових класів;
14. Бондарчук Віталій Іванович – вчитель хімії, інформатики;
15. Левчук Наталія Геннадіївна – вчитель - фізичної культури;
16. Голиш Оксана Сидорівна – вчитель фізичної культури, трудового навчання;
17. Петрина Марія Василівна – вчитель музичного мистецтва, художньої культури;
18. Псалтира Катерина Миколаївна – класний керівник 2 класу;
19. Смолій Оксана Леонідівна – класний керівник 3 класу;
20. Якимець Віра Якимівна – класний керівник 1 класу;
21. Глудик Оксана Петрівна – класний керівник 4 класу;
22. Ширшун Ірина Миколаївна – вчитель образотворчого мистецтва.
Коридор ліцею
Їдальня ліцею
Методичний кабінет
Мистецька галерея
Історико-краєзнавчий музей "Берегиня"
Печалівська семирічна школа, 1937 р
Свідоцтво про закінчення семирічної школи Мерленка Петра, 1935 р.
Перший випуск семирічної школи 1940 рік
